Наука спасіння. — № 2
TAM1897 D 59.2Проповідь, виголошена у неділю ввечері, 14 лютого 1897 року Опубліковано в «Щоденних бюлетенях Генеральної Конференції» від 17 лютого 1897 року, т. 1, № 4, с. 59–64, та від 18 лютого 1897 року, т. 1, № 5, с. 65–66.
TAM1897 D 59.3Ще кілька слів пояснення, перш ніж ми розпочнемо сьогоднішнє вивчення: без сумніву, багато хто, можливо, дещо замислювався, чи витримає перевірку все те, що було сказано того вечора. Витримає. Я не говорив навмання. Правда, я не розбирав усе докладно, але якщо ви поміркуєте над тим, що я говорив, коли отримаєте це в друкованому вигляді, то побачите, що це правда. Коли я сказав, що пролісок перебуває у рівновазі з Землею, а Земля — з проліском, то чи не стане гравітація більшою, ніж раніше, якщо на Землю впаде метеорит вагою у кілька тонн? І чи не порушить це рівновагу квітки з Землею? — Ні; адже не лише Земля перебуває у рівновазі з цією квіткою, а й увесь Всесвіт. Чи пам’ятаєте ви, що, вивчаючи закон тяжіння, науковці стверджують: кожна частинка матерії у Всесвіті притягується кожною іншою частинкою, тож не лише Земля, а й увесь Всесвіт перебуває у рівновазі з потребами квітів; отже, падіння метеорита не збільшить гравітацію Всесвіту.
TAM1897 D 59.4Лише кілька слів пояснення на початку: якби я на минулому занятті говорив на тему «Наука в Біблії» або «Наука і Біблія», я б докладніше обговорив, що таке гравітація, а що не є нею, згідно з науковим розумінням цього слова. Але я не говорив про це; все, що я мав намір зробити того вечора, — це констатувати факт відкриття закону гравітації та теорію цього закону. З часів Ньютона погляди на теорію цього закону змінилися, але це не впливає на сам закон.
TAM1897 D 60.1Якщо говорити суто правдиво, гравітація взагалі не є законом, а просто силою Божою. Насправді не існує жодних «законів природи». Закони природи — це лише звички Бога. Закон гравітації — це лише звичка Бога; прояв Божої сили. Але оскільки я не обговорював, чим вона є насправді, я вживав ці терміни у загальноприйнятому значенні, і лише для того, щоб зазначити, що саме завдяки цьому підтримується рівновага Всесвіту.
TAM1897 D 60.2Сьогодні ввечері я зачитаю ще одне визначення науки. Воно також взяте з праць одного з провідних визнаних вчених світу: «Наука — це найточніше знання, яке ми маємо з будь-якого предмета». Слово «наука» буквально означає знання. Визначення, яке ми розглядали минулого вечора, є правильним. Наука — це продукт мислення. Також цілком доречно визначити її як найточніше знання, яке ми маємо з даного предмета.
TAM1897 D 60.3Тепер повернемося до двох моментів, які ми розглядали на попередньому занятті. Де можна було знайти найточніші знання щодо різниці в яскравості зірок за сімнадцять століть до того, як наука їх відкрила? — У Біблії. Тоді де можна було знайти справжню науку з цього питання? — У Біблії. — Де можна було знайти найточніші знання про рівновагу Всесвіту за дві тисячі п’ятсот років до того, як її відкрили? — У Біблії. Тоді яка була найнауковіша книга у світі з цієї наукової теми? — Біблія. Майте на увазі, що я говорю не про науку та Біблію. Я говорю про науку спасіння. І хоча можуть згадуватися й інші науки, це відбувається лише у нерозривному зв’язку з цією головною наукою. Саме це ми з вами маємо усвідомити на основі всіх доказів, які зможемо зібрати протягом цих двох годин вивчення: що спасіння є наукою, що це найвища наука у Всесвіті, що вона найгідніша нашого вивчення, і що ми діємо науково, коли присвячуємо їй наше головне й щиросердне вивчення.
TAM1897 D 60.4Отже, Біблія не є трактатом про жодну науку, окрім науки спасіння. Вона є систематичним трактатом на цю тему. Біблія згадує інші науки; але в Біблії немає трактатів про жодну іншу науку. Інші науки згадуються, як ті, що ми помітили в Посланнях до Коринтян та в Ісаї; чому про них згадується в цих місцях — щоб викласти наукову тезу? — Ні; а для того, щоб краще проілюструвати нашому розумінню науку спасіння. Чому ця астрономічна істина наводиться в 1 Коринтян 15:41? Яка мета слів: «зоря від зорі відрізняється славою»? Далі одразу сказано: «Так само й воскресення мертвих … сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає». Так само, як одна зірка відрізняється від іншої славою, так само є й воскресіння. Отже, ви бачите, що мета згадки про цей науковий факт полягає в тому, щоб проілюструвати певний аспект науки спасіння, щоб допомогти нам краще побачити істину в науці спасіння.
TAM1897 D 60.5Чому Ісая ввів у свою промову це твердження про факт гравітації? Давайте заглянемо трохи далі в цей розділ, і ми побачимо. Я прочитаю цей вірш, а потім ще один наприкінці думки, яку він розвиває. «Хто води поміряв своєю долонею?» «І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий. Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.» Ісая 40:25, 26.
TAM1897 D 60.6Жодна не вислизає з Його уваги, і всі вони збалансовані відповідно до потреб кожної маленької квітки, що росте на полі. Але чому він звертає нашу увагу на це і вводить це у свою промову саме в цьому місці? — Не для того, щоб констатувати науковий факт, а щоб звернути увагу всіх людей на науку спасіння. Що він цим хоче сказати? Ми маємо замислитися над усім цим і подумати, хто ж все це зробив? А потім я читаю далі: «Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.» Ісая 40:27.
TAM1897 D 60.7Коли Бог так дбає про квітку, що росте біля наших ніг, вона не є прихованою чи забутою; як же тоді ви можете сказати, що ви приховані від Господа, що ваш суд минув і що Він більше не дбає про вас? Отже, ви бачите, що в кожному випадку наукова істина вводиться саме для того, щоб проілюструвати вам і мені науку спасіння.
TAM1897 D 61.1Ще одна думка: коли ці автори це зрозуміли, це сталося завдяки одкровенню. Звісно, вони не черпали цих знань із жодних наукових досліджень, які існували в цьому світі. Господь відкривав Свою головну науку — науку спасіння; і Він звертався до інших наук, щоб проілюструвати це. Тож яка з усіх наук є найважливішою для Господа? — Безумовно, спасіння. Коли Господь використовував інші науки лише для ілюстрації цього, цілком очевидно, що Він вважає цю науку важливішою за інші.
TAM1897 D 61.2Та це ще не все. Один чоловік, згаданий у Біблії, був досконало обізнаний у загальній науці — у всіх природничих науках цього світу. Я хочу, щоб ви побачили: існував чоловік, досконало обізнаний у науках, яким зараз у світі приділяють таку велику увагу. І я хочу, щоб ви побачили, що він каже з огляду на все це. Ось уривок із Писання:
TAM1897 D 61.3І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря. І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту. І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім’я його було славне серед усіх людей навколо. І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п’ять. І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб. 1 Царів 4:29-33.
TAM1897 D 61.4Він говорив про дерева — від кедра, що росте в Лівані, аж до ісопу, що росте на стіні. Як це називається в науці? — Ботаніка. Він розумівся на ботаніці краще, ніж будь-хто інший у світі.
TAM1897 D 61.5Він також говорив про звірів. Яким би було наукове слово, якби його вжили сьогодні? — Зоологія. Соломон розумів зоологію краще, ніж будь-яка людина, що живе сьогодні у світі. Він викладав її; адже сказано, що він говорив про всі ці речі. Він викладав ці науки.
TAM1897 D 61.6«І про птахів». Яка це наука? — Орнітологія. Отже, Соломон викладав такі науки, як ботаніка, зоологія та орнітологія.
TAM1897 D 61.7Що далі? — «І про плазуюче». Яка це наука? — Ентомологія.
TAM1897 D 61.8«І про риб». Що це за наука? — Іхтіологія.
TAM1897 D 61.9Люди, які читають цей уривок із Писання, зазвичай не вважають Соломона універсальним вченим. Але якби було сказано, що Соломон говорив про ботаніку, зоологію, орнітологію, ентомологію та іхтіологію, вони були б готові сказати: «Яким чудовим чоловіком був Соломон!» Але тоді це було б ні на йоту не дивовижніше, ніж є насправді; адже все це й так сказано.
TAM1897 D 61.10Я прочитав це, щоб ви побачили, що Соломон знав щось про науку, і не просто щось, а знав про всі ці науки більше, ніж будь-яка інша людина коли-небудь знала про будь-яку з них.
TAM1897 D 61.11Проте, хоча він так глибоко розумів усі ці науки і викладав їх усі, ось що він каже: «Підсумок усього почутого»; підсумок усього, що було сказано, такий: «Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!».
TAM1897 D 61.12На його думку, що мало перевагу над усіма іншими науками разом узятими? — Спасіння Боже.
TAM1897 D 61.13Ангели розуміють усі науки, проте вони вважають спасіння більш гідним свого вивчення, ніж усі інші науки разом узяті. Пророки також вважали його більш гідним; і використовували інші науки як засіб для кращого розуміння спасіння. І ось людина, яка розуміла інші науки, і вона каже, що наука спасіння перевершує їх усі. Тепер я хочу, щоб ви побачили, що сам Бог, зі свого боку, окремо від усього цього, вважає саме так.
TAM1897 D 61.14Подивіться: ми щойно прочитали, що Соломон навчав усіх цих наук. Скільки з тих навчань ми записали для свого вивчення? — Жодного. Бог не дав нам жодних записів чи звітів про вчення Соломона з ботаніки. Він не дав нам і не зафіксував жодного уроку, який Соломон коли-небудь викладав із зоології чи будь-якої іншої з цих наук. Але Він раз по раз давав нам уроки від Соломона, як і від усіх інших, щодо науки спасіння. Тож, якщо вважати, що ангели висловлюють лише думку ангелів; якщо вважати, що пророки висловлюють лише думку пророків, а Соломон — лише думку вченого-універсала; то якою є думка Бога? — Вона полягає в тому, що спасіння цінніше для вас і для мене та більш варте нашого вивчення, ніж усі ці інші науки, знання про які Він Сам нам дав.
TAM1897 D 61.15Ця наука, яку Соломон розумів і викладав, не була такою, як наука Гекслі, Дарвіна та інших вчених цього століття. З природним розумом людина може заглиблюватися в природничі науки й робити багато відкриттів. І хоча вони не завжди правильні, проте можуть виявляти деякі істинні моменти. Але це не був шлях Соломона. Бог наділив Соломона мудрістю, завдяки якій він бачив усе це у світлі Божому. Він говорив про все це завдяки Божій мудрості. Отже, наука, яку викладав Соломон, була Божою наукою. Ботаніка, яку він викладав, була справжньою, божественною ботанікою. Зоологія, яку він викладав, була божественною зоологією. У всьому цьому були Божі погляди, Божа істина, Божа наука. Це не була наука, що помилково називається такою.
TAM1897 D 62.1Отож, якщо це була Божа наука, і вона сама по собі була божественною, чому ж Господь не дав усього цього нам? Чому Він не дав світові трактат Соломона з ботаніки та з усіх цих інших предметів? — На це є причина; і полягає вона в тому, що це не те, чого світ потребує насамперед.
TAM1897 D 62.2Людина могла б мати все це, могла б розуміти все це, як це робив Соломон. Та яка б з того була їй користь, якби вона не мала насамперед науки спасіння? Соломон мав усе це; та коли він відвернув своє серце від Бога, від науки спасіння та від її вивчення всім своїм серцем, яка користь була йому від його знань з інших наук? Наскільки це могло утримати його від гріха? Скільки в цьому було сили, щоб утримати його від його природної сутності, від диявольських намірів і розбещеності, що були в ньому?
TAM1897 D 62.3Ви знаєте, що коли він відвернув своє серце від Божої науки, від науки спасіння, хоча й мав усі інші, він був таким самим поганим, таким самим нечестивим, настільки ж повністю поглинутим ідолопоклонством та всілякими нечестивими речами, ніби не знав навіть азів будь-чого.
TAM1897 D 62.4Отже, ми бачимо, чому Господь не зберіг для людини всього, що є в науці. Уявімо, що вони мали б усе це, як Соломон, і могли б навчати цього, як навчав Соломон. Але якщо серце не віддане Богові, а душа не спасена, яка користь від науки для них? Вона не змогла б утримати їх від жодного виду нечестивості та розбещеності, що є в людському серці.
TAM1897 D 62.5Ці науки — це не те, чого сьогодні, насамперед, потребує світ. Серце потрібно очистити, душу — спасти, весь характер перебудувати, розум перетворити на образ і славу Бога, щоб життя відбивало Його праведність, щоб усьому світу виявилося пізнання лише одного Бога. Навіть якщо ми маємо все, що можуть дати всі науки, це не принесе ніякої користі без спасіння; адже незабаром ми втратимо все це. Про це варто задуматися сьогодні, у всіх наших заняттях, читаннях та дослідженнях.
TAM1897 D 62.6Є ще одне: Бог хоче, щоб ви й я, всі люди, правильно мислили щодо кожного питання, до якого Він має стосунок. Сьогодні є люди, які розмірковують над усіма цими науковими темами, але вони не думають правильно. Вони заходять так далеко, що взагалі не знаходять місця для Бога. А людина без Бога, без керівництва Божої думки, Божого розуму, не здатна правильно мислити й щодо цих інших тем. Але розум не є правильним, доки не буде оновлений за образом Того, Хто його створив. Розум має бути перетворений, оновлений. Ми маємо мати зовсім інший розум. Кожна думка має бути приведена до послуху, до підкорення Христу.
TAM1897 D 62.7Ось у чому полягає справа спасіння. Вона полягає у відновленні образу Божого в душі; у тому, щоб привести розум до стану, коли він буде лише віддзеркаленням, сяйвом праведності та думки живого Бога. Коли це буде зроблено, і Божа справа в цьому світі завершиться — коли всім іншим людям буде відкрито пізнання Бога, — тоді Господь відкриє нам всесвіт і вічність. Тоді всі ці інші теми стануть відкритими для нашого вивчення, і Господь зможе сказати нам: «Ідіть, куди хочете, Я можу вам довіряти. Широкий всесвіт відкритий для вас. Від вас нічого не приховується. Все це ваше. Воно належить вам. Ідіть, куди забажаєте, залишайтеся, де забажаєте, робіть, що забажаєте; Я можу вам довіряти. Розмірковуйте над будь-якою темою, яку забажаєте, заглиблюйтеся в неї настільки глибоко, наскільки забажаєте, — ви зробите це правильно».
TAM1897 D 62.8Тепер я не кажу, що люди мають повністю ігнорувати всі інші науки, доки ми не дістанемося іншого світу. Я просто кажу, що наука спасіння має бути провідною у вивченні всіх інших наук. Хіба не показав нам Господь приклад того, яку увагу ми маємо приділяти цим речам і як ми маємо ними користуватися? Яка мета читання та вивчення цих інших підручників? — Щоб вони допомагали нам краще розуміти й викладати питання науки спасіння, ніж якби ми не мали цих знань. Саме так їх використовують у Біблії. Він посилає нас проповідувати те Євангеліє, з яким були пов’язані ці інші науки, і своїм прикладом показав нам, як ним користуватися. Цим Господь показує нам, що наука спасіння має посідати провідне місце серед усіх інших наук, відомих у всесвіті.
TAM1897 D 62.9Вона має посісти чільне місце серед усіх інших у цьому світі, і коли ми потрапимо в той інший світ, вона й надалі посідатиме чільне місце. Коли перед нами відкриється вічність, і коли ми зможемо йти куди завгодно та розмірковувати над будь-якою темою, чи відвернемося ми тоді від спасіння й скажемо: «Я вже закінчив навчання з цього предмета»? — Ні. Ми знаємо, що написано: «Хрест Христовий буде наукою й піснею викуплених протягом нескінченних віків вічності» (дослівний переклад). Тож коли ми завершимо свій курс тут, коли ми закінчимо навчання, і настане час великого випуску, і ми вступимо у вічність навчання, тоді ми зможемо краще зрозуміти цю найвеличнішу з усіх наук, ніж коли ми були в цьому світі.
TAM1897 D 63.1У попередньому уроці ми зазначали, що застосування слів «наука» та «науковий» до спасіння не є неправильним. Спасіння — це наука, воно є науковим. Дія Духа Божого на розум, перетворення розуму та всього життя на образ Ісуса Христа, від гріха до праведності — це науковий процес. Тому, вивчаючи це, майте на увазі: ми аж ніяк не є ненауковими, коли робимо це головним і найважливішим у кожній темі, завжди. Ці так звані вчені є ненауковими, ігноруючи це — головну з усіх наук.
TAM1897 D 63.2Є ще одна річ, яка була доведена; і це було доведено у трьох націях, що є взірцями у світовій науці. Історія біблійного народу, єврейського народу, Божого народу, як описано в Біблії, є визнаним взірцем і джерелом вивчення для всіх, хто прагне служити Богу. Греція та Рим, з їхньою філософією, літературою та законами, є взірцями для багатьох із тих, хто заявляє, що слідує Біблії, та для всіх інших.
TAM1897 D 63.3Тепер ми побачили, що серед Божого народу був чоловік, який був універсальним автором притч, а також універсальним поетом і універсальним вченим. Його пісень було тисяча п’ять, а притч — три тисячі. Ось вам і геніальний розум; і все ж той, хто мав таке розуміння, таку мудрість у всіх цих речах, своїм життям продемонстрував, що всі такі знання абсолютно безсилі принести будь-яке добро людині або для людини, якщо немає науки спасіння, яка б керувала цим і утримувала рівновагу у праведності над усім.
TAM1897 D 63.4Нещодавно я звернув вашу увагу на те, що Бог не дав нам жодного з тих наукових вчень. Тепер я звертаю вашу увагу на те, що Він дав нам розповідь про життя того чоловіка, коли той відвернувся від Бога. Він дав нам розповідь про величезну поразку, якої зазнав той чоловік, незважаючи на всі ці знання, коли він забув науку спасіння. Чому ж тоді Бог вважав за важливіше для вас і для мене записати все життя того чоловіка після того, як він відвернувся від Бога, ніж передати нам запис усіх наукових настанов, які він давав? На думку людей, що є ціннішим для людства? Запис про поразку, величезну поразку, якої зазнав Соломон, має для людства більшу цінність, ніж мали б усі наукові вчення, які Соломон коли-небудь виголошував, зібрані в книгу для сучасного людства; бо в цій поразці всьому світу було продемонстровано, наскільки марним і менш ніж нічим є будь-яке знання про все без знання про Боже спасіння.
TAM1897 D 63.5Ще один великий приклад можна побачити у греків. Природний розум ніколи не зможе досягти вищого, глибшого та досконалішого мислення, ніж це зробив грецький розум. У цьому відображена досконалість людського мислення без Бога.
TAM1897 D 63.6Але що це їм дало? Ось у чому питання. Що їм дала їхня література? Що їм дала їхня філософія? Що їм дало їхнє мистецтво? Що їм дала їхня релігія? Філософія, philo sophia (філо-софія) — любов до мудрості. Що це була за мудрість? — Це була абсолютна дурість. Так каже Бог. Що було їхньою релігією? — Це була лише міфологія. Що було їхнім мистецтвом? — Бог каже, що це було ідолопоклонство. Ви пам’ятаєте цей запис?
TAM1897 D 63.7Слово Боже не говорить, що коли Павло ходив серед тих статуй і бачив їхнє мистецтво, він захоплювався ним. Ні, там сказано: «у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.» То що ж це було? — Ідолопоклонство.
TAM1897 D 63.8Проте навіть сьогодні чоловіки, жінки та діти беруть залишки того, що було лише ідолопоклонством, і поклоняються цьому, називають це мистецтвом та копіюють. Їхні думки зосереджені на цьому, вони пишуть про це книги, викладають і вивчають це у школах країни. Але що може вийти з усього цього? Що з цього вийшло серед самих греків? Ви знаєте, до чого це їх привело. Мені не треба повторювати — література, мистецтво, право, філософія, усе це. Рим запозичив свою філософію з Греції більше, ніж створив її самостійно, але література там є. А що це дало римлянам? — Дещо з того, що дало іншим, тільки, якщо це взагалі можливо, зробило їх гіршими, ніж були інші. У всій Греції, наскільки я міг спостерігати, я всюди бачив, що греки ставилися до жінки з такою повагою, що належним чином драпірували кожну її фігуру, яку висікали. Чоловік, звісно, завжди голий; але коли ми потрапляємо до Італії, цієї поваги вже немає, і всі зображення позбавлені будь-якої драпіровки. У більшості випадків одяг повністю відсутній; і, до речі, та досконалість мистецтва, яку сьогодні шанують ті, хто їде до Риму й вивчає там мистецтво, — це лише оголені жіночі фігури, а це аж ніяк не мистецтво, коли так роблять; і все ж це вважається досконалістю мистецтва, і його копіюють усюди, і його недоліки копіюють щоразу.
TAM1897 D 64.1Я хочу поставити запитання. Хто з вас коли-небудь бачив пару людських ніг від колін і нижче? Коли я стою тут, вага мого тіла припадає на ліву ногу. Це повністю врівноважує вагу мого тіла. Права нога стоїть пальцями на підлозі. Чи будуть м’язи моєї правої ноги точно відповідати м’язам лівої? — Ні. Різниця є саме така. А в тому славетному витворі мистецтва обидві ноги абсолютно однакові, і ми не можемо виявити навіть найменшої різниці. Отже, ми бачимо, що це аж ніяк не мистецтво. Про це можна багато говорити, але сьогодні ввечері я не читаю лекцію про мистецтво. Я говорю про те, у чому полягає цінність спасіння і яка користь від усього без нього. Яка користь була від Риму без нього? — Його гріхи погубили його. Яка користь була від Греції без нього? — Її гріхи погубили її.
TAM1897 D 65.1Отже, коли перед світом утричі продемонстровано факт абсолютного безсилля будь-яких зусиль людського розуму, навіть у його досконалості, досягти будь-якого добра, коли серце відвернулося від Бога, що може зробити Господь для світу, якщо ці три світові уроки не навчать людей? Що Він може зробити для людей, якщо вони йтимуть тим шляхом, незважаючи на ці три приклади урочистого застереження? Бог зафіксував ці три випадки, щоб навчити нас безсилля найвищих зусиль розуму в усіх галузях науки, мистецтва та літератури принести людям будь-яке добро, утримати їх від гріха, вести їх до будь-якого добра, коли вони забувають про Боже спасіння та науку спасіння, яку Він вклав у серця людей.
TAM1897 D 65.2Тому я запитую: чи маємо ми наслідувати дурість греків і римлян? Чи маємо ми захоплюватися їхнім ідолопоклонством і вважати це мистецтвом? Чи маємо ми цікавитися їхньою релігією, коли вона є цілковитою мерзотою? Недостатньо сказати, що це міфологія; це мерзота.
TAM1897 D 65.3Але хтось скаже: «Хіба їхня література не є безцінною?» Подивімося, чого вона була варта в очах Бога. У той час, коли через грецьку мову Він поширював науку спасіння по всьому світу, Господь мав перед собою весь світ грецької літератури, а також, до речі, і римської. Проте Він знайшов у всьому цьому світі лише три короткі речення, які варто було взяти й включити до цього трактату про науку спасіння. Я наведу їх вам. Одне з них міститься в сімнадцятому розділі Діянь. Воно цитується з твору грецького письменника на ім’я Арат і звучить так. Я читаю з двадцять восьмого вірша. Говорить Павло і каже:
TAM1897 D 65.4«деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!» Грецький письменник сказав, що людина є нащадком Бога. Господь підхопив ці слова і сказав: «Це правда».
TAM1897 D 65.5Інший приклад міститься в п’ятнадцятому розділі Першого послання до Коринтян, у тридцять третьому вірші. Перша частина вірша звучить так: «Не дайте себе звести». Це слова Господа. Решта вірша цитується з твору грецького письменника на ім’я Менандр: «товариство лихе псує добрі звичаї!».
TAM1897 D 65.6Ще один уривок міститься в Посланні до Тита, у першому розділі, дванадцятому вірші, і походить від Епіменіда, а саме: «Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!».
TAM1897 D 65.7Ці три уривки — це все, що Господь зміг знайти в усій грецькій літературі, що заслуговувало на увагу та Його схвалення.
TAM1897 D 65.8Що ж, я не кажу, що це все, що хтось може використати з користю. У грецькій мові є історичні факти, які мають цінність. Але Бог навчає того, що є найціннішим для всього людства; Він навчає принципів праведності та істини, а не просто викладає перед світом низку фактів. І все, що Він зміг знайти в усій грецькій літературі, що могло б бути використано в інтересах істини чи праведності як принципи, що ведуть людину, — це були саме ці три вислови: «Навіть рід ми Його»; «товариство лихе псує добрі звичаї»; та «Крітяни завжди брехливі». Хто ще може знайти щось більше за це, що принесе йому користь на шляху праведності й істини, чистоти та чесності?
TAM1897 D 66.1Тепер не забувайте. Греки та римляни не були низькими, деградованими, обшарпаними, неосвіченими язичниками; вони були аристократичними, вишуканими та надзвичайно освіченими. Як могло бути інакше, коли те, що вони знали й викладали, є вершиною, до якої прагнуть сучасні вчителі? Юлій Цезар був одним із найдосконаліших людей, що коли-небудь жили, — у ввічливості, етикеті, естетиці та манерах загалом. Але яким був його характер? Навіть найобережніший опис його характеру, щоб бути хоч трохи повним чи справедливим, був би непридатним для друку.
TAM1897 D 66.2Коли Господь показав, наскільки абсолютно марною є вся наука, вся освіта будь-якого роду без Його спасіння, тоді я знову кажу: що Він може зробити для людей, якщо ті речі, які Він поставив перед світом, не навчать їх, що це не той шлях, яким слід іти? Якщо люди не дадуть себе навчити цими речами йти правильним шляхом, визнати, що Божа наука є головною, а те, що Він знає, — найкращим, то як людство може сподіватися уникнути зла, яке спіткало всіх тих, хто жив до нас?
TAM1897 D 66.3Наука Божого спасіння — це те, що люди повинні знати насамперед; і щоб вона вела нас, направляла нас, врівноважувала нас, підтримувала нас усюди, у всьому та проти всього зла. І вона зробить усе це. Ось ця благословенна істина. Я читав учора ввечері і читаю знову:—
TAM1897 D 66.4Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове, та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе. Ефесян 3:8, 9.
TAM1897 D 66.5Що ж це за таємниця Божа? — «Христос у вас, надія слави!». Христос — сила Божа і мудрість Божа, Євангеліє, сила Божа для спасіння — ось таємниця Божа; ось наука спасіння. Це наукова істина, навколо якої обертаються всі інші науки. Цю силу Божу для спасіння кожна людина мусить мати, щоб утриматися від зла, що є в ній. Зло, що зароджується в кожній людині, приведе її до загибелі, незважаючи на всю науку, всю літературу, все мистецтво, всю релігію, усе, що світ може надати або коли-небудь міг надати, якщо вона не вхопиться за силу Божу для спасіння, яка приходить до людини через віру Ісуса Христа.
TAM1897 D 66.6Без цієї сили в серці навіть наука, якої навчав Бог — не кажучи вже про літературу, мистецтво, релігію та все, чого навчали язичники, — безсила утримати людину від гріха. Без цього кожен слід зла, що є в людині, проявиться, незважаючи на всі ці інші речі. Ось чому це є Божа сила для спасіння: вона спасає людину від усякого зла.
TAM1897 D 66.7Таємниця Божа, якою є Христос у вас, надія слави; Христос — сила Божа і мудрість Божа; Христос, і Той розп’ятий; лише це, це все у всьому, це понад усе, у всьому, через усе, тепер і на віки віків, — ось наука спасіння, найголовніша з усіх наук; та, що веде всі науки, має перевагу над усіма і направляє у вивченні всього. Нехай так буде з усіма навіки.
TAM1897 D 66.8Тож нехай Господь Своїм Духом так притягне нас до Себе; нехай серце так відкриється для тієї сили, для спілкування з тією таємницею, для Духа Божого, щоб Він міг вселити туди Ісуса Христа, Свою благодать і Свою чесноту. І коли ми завжди тримаємо свої серця відкритими для Нього, і ні для кого, крім Нього, як квітка до сонця, ми отримуємо в усій повноті Його праведність, Його силу, Його спасіння, Його милосердя, Його істину, Його радість, Його веселість, Його мир — о, і Його вічне життя!