Духовний Єгипет

TAM1897 Q1 26.25Проповідь, виголошена у п’ятницю ввечері, 5 березня 1897 року Опубліковано в «Бюлетені Генеральної Конференції», перший квартал 1897 року, т. 2, № 1, с. 26–33.

TAM1897 Q1 26.26Я забув згадати в попередньому уроці, що історія, яку я коротко виклав, повністю викладена в книзі «Імперії Біблії». З 77-ї по 150-ту сторінку ви знайдете історію Єгипту та ті моменти, які я висвітлив у своєму викладі вчора ввечері.

TAM1897 Q1 26.27Текст на сьогоднішній вечір — Об’явлення 11:8.

TAM1897 Q1 27.1І їхні трупи полишить на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп’ятий.

TAM1897 Q1 27.2Я прочитав цей вірш з єдиною метою — щоб ви побачили, що існує таке поняття, як духовний Єгипет, і що Слово Боже відкриває те, що «духовно називається Єгиптом».

TAM1897 Q1 27.3Духовний Єгипет — це насправді буквальний Єгипет, бо духовні речі є найбуквальнішими з усіх речей. Там, у північній Африці, як і завжди, існує фізичний Єгипет, через який тече річка Ніл; але це не той буквальний Єгипет; буквальний Єгипет — це духовний Єгипет.

TAM1897 Q1 27.4Повертаючись тепер до вчорашніх уроків про визволення Ізраїлю з Єгипту, ми знову простежимо їхній шлях від того моменту, коли пролунала пісня Мойсея. Коли вони перейшли Червоне море по сухій землі, між стінами льоду, і стояли на березі, тріумфуючи над загибеллю єгиптян, які, намагаючись піти за ними, потонули, вони були визволені тілесно, фізично, з фізичного Єгипту; але існував ще глибший Єгипет, з якого вони ще не були визволені.

TAM1897 Q1 27.5Ви знаєте, що крок за кроком у їхньому житті їхні серця залишалися в Єгипті; і коли траплялося щось, що їх розчаровувало, вони вигукували: «Повернімося до Єгипту!» Коли вони дійшли до кордонів Ханаану, і Господь хотів, щоб вони увійшли туди, вони вигукнули: «Виберемо собі вождя й повернемося до Єгипту!» Де тоді були їхні серця? — У Єгипті. Перше, про що вони думали, — це завжди був Єгипет.

TAM1897 Q1 27.6Коли вони стояли біля гори Синай, почувши голос Господа, чекаючи, поки Мойсей повернеться з вершини гори з Законом Божим, вони виготовили собі ідола й поклонялися йому; і який це був ідол? — Єгипетське теля. Потім, після того як вони вислухали голос Господа з вершини Синаю, що проголошував слово Його Закону, і почули звук сурми, що лунав дедалі голосніше, і побачили, що вершина гори цілком оповита димом, — після всього цього ви можете чітко побачити, що Єгипет настільки панував у їхніх серцях, що вони звернулися до єгипетського ідолопоклонства, замість того щоб чекати, поки Мойсей повернеться з вершини Синаю з Божою звісткою. І коли їх відіслали назад від кордонів тієї землі, і вони були змушені блукати в пустелі, ви бачите, що це сталося саме через те єгипетське рабство, яке тримало їх у полоні, і від якого вони не були вільні. Ви помічаєте, що коли Господь щодня годував їх хлібом з неба — їжею ангелів — вони були настільки далекі від Нього й настільки повністю занурені в Єгипет, що казали: «О, якби ми повернулися до Єгипту, де мали цибулю-порей, цибулю та часник!»

TAM1897 Q1 27.7Мені не потрібно наводити вам інший приклад; цього достатньо, щоб звернути вашу увагу на той факт, що ізраїльтяни ще не повністю вийшли з Єгипту, коли стояли на березі Червоного моря й співали пісню Мойсея. Фізично вони були поза Єгиптом, але духовно — ні. Вони були визволені від єгипетського рабства тіла, але залишалися скуті єгипетським духовним рабством; і біда в тому, що вони так і не вийшли з єгипетського рабства. Вони померли в єгипетському рабстві. Коли Господь проголосив Свій Закон на Синаї, Мойсей сказав їм, що це було для того, щоб вони не грішили. А тепер прочитайте ще раз Послання до Євреїв 11:25: «Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.» Але ми бачили в нашому попередньому уроці, що втіхи гріха, про які там йшлося, були нічим іншим, як втіхами Єгипту. Оскільки Мойсей був спадкоємцем єгипетського престолу, все багатство Єгипту, вся слава Єгипту та вся влада Єгипту були готові потрапити до його рук — йому потрібно було лише зійти на престол і насолоджуватися цим. Це були насолоди Єгипту; але в Писанні сказано, що це були насолоди гріха. То що ж таке духовне рабство Єгипту? І що таке духовний Єгипет? — Рабство гріха.

TAM1897 Q1 27.8Є ще один спосіб, як ми можемо це зрозуміти, — просто за допомогою короткого опису. Бог покликав Аврама, як ви пам’ятаєте, з Халдеї до землі, яку Він мав йому показати. Він ще не дав йому цієї землі; у країні, де він перебував, панував голод, і він пішов до Єгипту, де Сарай придбала єгипетську служницю на ім’я Аґар. Бог обіцяв Авраму, що його нащадки будуть численні, як зірки на небі. Через невіру обіцянка не здійснилася так швидко, як вони сподівалися, і Сара сказала Авраму: «Господь завадив мені народити; обіцянка не здійснилася; ось моя єгипетська служниця; візьми її, і, можливо, Господь дасть нам нащадків через неї». Так і сталося; народився Ізмаїл; і Господь сказав Авраму, що Сара справді матиме дитину, народить сина, і вони назвуть його Ісаком. І Аврам у відповідь на це сказав: «Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!»

TAM1897 Q1 27.9Та єгипетська служниця була рабинею; а її син був рабським сином, рабом. Отже, коли Аврам сказав: «Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!», — він молився, щоб Ізмаїл був визнаний Богом обіцяним насінням, через яке визволення й свобода прийдуть до синів людських і всіх дітей Божих. Але чи могла б свобода прийти до будь-якої людини через раба? Аврам сам був вільним. Його мало викупити обіцяне насіння. Якби ж тепер його син, будучи сином рабині, був прийнятий як обіцяне насіння, то сам Аврам потрапив би в рабство, замість того, щоб бути визволеним з рабства. І всі, хто підкорився б Ізмаїлу, також потрапили б у рабство. Але яке рабство? — Рабство гріха. А його мати була єгипетською рабинею. І оскільки Ізмаїл був сином рабині, то це було єгипетське рабство. Хіба ви не бачите, отже, що в родині Аврама існувало єгипетське рабство — духовний Єгипет?

TAM1897 Q1 28.1Відкрийте Послання до галатів, і ми чітко побачимо, що Господь підкреслює цю думку. Ви пам’ятаєте уривок із Послання до галатів 4:22–24:

TAM1897 Q1 28.2Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної. Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею. Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

TAM1897 Q1 28.3Як бачите, це вказує саме на родину Аврама та на Аґар, єгиптянку. Той завіт, каже він, породжує рабство, — це Аґар. Аґар в родині Аврама у цій алегорії символізує завіт із Синаю. Той завіт породжував рабство. Аґар була єгиптянкою. То яке ж рабство символізує завіт на Синаї? — Єгипетське рабство. Але це було духовне рабство. Отже, тоді існував духовний Єгипет. Прочитайте вірші 25, 26:—

TAM1897 Q1 28.4Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

TAM1897 Q1 28.5Тож коли Аврам сказав: «Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм», — він просив, щоб раб був прийнятий як обіцяне насіння. Він просив, щоб Бог, і все людство, і весь всесвіт увійшли в єгипетське рабство у духовному Єгипті. Єгипет є символом темряви, а також символом гріха, як ми вже бачили. Гріх також є самою темрявою. Отже, оскільки Єгипет уособлює гріх і темряву, очевидно, що гріх і темрява — це духовний Єгипет.

TAM1897 Q1 28.6Господь ніколи не міг би прийняти раба як обіцяне насіння. Тому Господь відповів Аврааму такими словами:—

TAM1897 Q1 28.7Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім’я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім. А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим народом учиню Я його. А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року.

TAM1897 Q1 28.8Ісак був обіцяним насінням. І тільки уявіть собі! Ісак ніколи не був у Єгипті. Ви це пам’ятаєте. У Єгипті був голод, і він почав туди вирушати, але Господь сказав йому: «Не йди до Єгипту». Авраам був у Єгипті; Сарра була в Єгипті; Ізраїль був у Єгипті, але Ісак ніколи не був у Єгипті. Він був дитиною обітниці, народженою від Духа, від самого початку. Знову читаємо:—

TAM1897 Q1 28.9Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної. Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею. Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар. Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам! Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка! А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

TAM1897 Q1 28.10А хто ми? — «коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.» Ісак був сином Авраама — сином обітниці. І коли ми стаємо насінням Авраама через віру в Христа, визволені з рабства гріха — з духовного Єгипту, — ми є такими, як був Ісак; а він ніколи не був у Єгипті.

TAM1897 Q1 28.11Отже, ви бачите, що єгипетське рабство та християнська свобода були в родині Авраама. Ізмаїл народився за тілом і уособлював єгипетське рабство. Ісак народився за Духом і уособлював дітей Божих через віру Ісуса.

TAM1897 Q1 28.12Народився Йосип, і в юності він вирушив, щоб побачити своїх братів, але прийшли ізмаїльтяни, купили Йосипа, відвезли його до Єгипту й продали там. А згодом дім Якова спустився до Єгипту й зрештою був визволений з єгипетського рабства. Цього достатньо, щоб ви могли побачити весь їхній шлях — від покликання Авраама аж до того часу, коли вони досягли кордонів обіцяної землі. Ви бачите, що існував не лише фізичний Єгипет, а й духовний; і що коли народ був фізично визволений з Єгипту, існував глибший Єгипет, з якого вони мали бути визволені, якщо хотіли стати дітьми Божими.

TAM1897 Q1 28.13Тепер я зачитаю уривок, про який згадував учора ввечері. Він міститься у книзі «Велика боротьба», том 4, сторінка 457, цього великого видання:—

TAM1897 Q1 28.14Історія стародавнього Ізраїлю є разючим прикладом переживань адвентистської церкви в минулому. Бог провадив Своїх дітей під час адвентистського руху так само, як Він вів синів Ізраїлю з Єгипту. Під час великого розчарування, яке спіткало адвентистів, їхня віра була так само випробувана, як і віра юдеїв біля Червоного моря.

TAM1897 Q1 28.15Тож, у час Великого розчарування адвентистів, на якому етапі історії Ізраїлю вони перебували?

TAM1897 Q1 28.16(Голоси) Біля Червоного моря.

TAM1897 Q1 28.17Бог хотів, щоб Ізраїль у той час, як ми читали вчора ввечері, пройшов прямо до землі, яку Він обіцяв Аврааму, — до Свого святого помешкання, місця, яке Він створив для Себе, щоб там мешкати; до Своєї спадщини; до святині, яку Його руки заснували. А від Єгипту до тієї землі було лише одинадцять днів шляху. Але їм знадобилося сорок років. І лише четверо з тих, хто вирушив у дорогу, дісталися туди.

TAM1897 Q1 28.18(Голос) Чотири чи двоє?

TAM1897 Q1 29.1Чотири. Хіба ви не знали, що їх було четверо? Це були Калев і Ісус Навин, а також двоє священиків, сини Аарона — Елеазар та Ітамар. Звичайно, завжди згадують лише двох — Калева та Ісуса Навина, — але ті двоє священиків також увійшли туди.

TAM1897 Q1 29.2(Голос) Можливо, їм ще не було й двадцяти років.

TAM1897 Q1 29.3Так; їм було тридцять; адже їх було помазано на священицький сан. Отже, під час того Великого розчарування народ Адвенту стояв, так би мовити, біля Червоного моря.

TAM1897 Q1 29.4Якби вони продовжували триматися за руку Божу, яка провадила їх в минулому, то побачили б Боже спасіння. Якби ті, хто дружно працював у 1844 p., прийняли вістку третього ангела та звіщали б її в силі Святого Духа, Господь здійснив би через них велику справу. Щедрі потоки світла злилися б на землю. Мешканці землі давно б отримали останню пересторогу, справа Божа на землі була б закінчена, і Христос прийшов би на землю, щоб спасти Свій народ.

TAM1897 Q1 29.5Коли?

TAM1897 Q1 29.6(Голоси) Роки тому.

TAM1897 Q1 29.7Де ж тоді перебував цей народ після того розчарування?

TAM1897 Q1 29.8(Голоси) У пустелі.

TAM1897 Q1 29.9Так само, як колись Ізраїль. Але чому стародавній Ізраїль перебував у пустелі? — Через невіру. Вони не бачили того, що Господь приготував для них. А причина, чому вони не бачили, полягала в тому, що вони не вірили Богові. Якби вони вірили Богові, то побачили б те, чого не бачили. І в цьому полягає проблема цього народу. Ми не повірили в те, що було сказано стародавньому Ізраїлю. Це сказано і нам, і їм. Нам проповідується саме те саме Євангеліє, що й їм.

TAM1897 Q1 29.10Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився. Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів. Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували.

TAM1897 Q1 29.11Отже, те, що завадило їм увійти до землі, — це саме те, що заважає нам увійти до неї. І, як я казав учора ввечері, ми взагалі не маємо тут ніякого права бути, бо не повинні перебувати у цьому світі. Як Ізраїль не мав жодного права перебувати в пустелі сорок років, так само й ми не маємо права перебувати тут, у цій пустелі. Послухайте:—

TAM1897 Q1 29.12Волі Божої не було на те, щоб Ізраїль мандрував пустелею сорок років; Він хотів одразу запровадити їх до Ханаанського краю і зробити святим, щасливим народом. Але «вони не могли ввійти через невір’я». Через відступництво вони загинули в пустелі, а до обіцяного краю ввійшли їхні діти. Подібним чином в плани Божі не входило те, щоб прихід Христа відкладався на стільки часу, а Його народ так довго залишався в цьому світі гріха й скорбот. Але невір’я розділило їх з Богом. Оскільки вони відмовилися виконати роботу, яку Він їм доручив, інші зайняли їхнє місце, щоб звістити цю вістку. Через милосердя до світу Ісус відкладає Свій прихід, дає змогу грішникам почути застереження та знайти в Ньому сховище перш ніж зіллється Божий гнів.

TAM1897 Q1 29.13… в плани Божі не входило те, щоб прихід Христа відкладався на стільки часу, а Його народ так довго залишався в цьому світі гріха й скорбот. О, ми самі винні в цьому. Хіба не так? На кому лежить відповідальність? У чому ми винні? — У невірі. Але що було в серцях ізраїльтян, що спричинило їхню невіру? — Єгипет, Єгипет, Єгипет. Що ж тоді було в серцях цих людей, що спричинило цю невіру і це віддалення від Бога? — Єгипет, так само безсумнівно, як і той Єгипет, що колись був там. У духовному сенсі те, що є Єгиптом, — це світ, ідолопоклонство, темрява, тобто невіра. Слово «невіра» виражає все це. Ви знаєте, що саме слово «Єгипет» є символом темряви.

TAM1897 Q1 29.14Погляньте ще раз на цей уривок:

TAM1897 Q1 29.15Якби ті, хто дружно працював у 1844 p., прийняли вістку третього ангела та звіщали б її в силі Святого Духа, Господь здійснив би через них велику справу.

TAM1897 Q1 29.16Оскільки Господь потужно діяв через їхні зусилля на початку справи, у чому ж причина нестачі? — У нестачі Святого Духа. Єдина нестача — це сила Святого Духа. Саме це дає нам силу і творить великі діла. Це Святий Дух; і якби Його було прийнято, «Щедрі потоки світла злилися б на землю».

TAM1897 Q1 29.17Саме про це йдеться в 18-му розділі Об’явлення: «побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.» Це саме те, на що вказується тут. Що стримує цей потік світла? Чи чекає цей потік світла, щоб вилитися на світ, відтоді? — Так. Що стримувало його після 1844 року? — Невіра. Що стримувало його відтоді? — Невіра. Чи не настав же час, щоб ми знайшли визволення з єгипетського рабства? О, подумайте про це! Звістку було б проголошено в силі Святого Духа; Господь потужно діяв би через їхні зусилля; потік світла залив би світ; ще багато років тому мешканці світу були б попереджені, завершальна робота — виконана, і Христос прийшов би для викуплення Свого народу! О, тож не зволікаймо більше! Чому б нам не отримати визволення з Єгипту та від усього, що міститься в цьому слові, — духовного Єгипту? Нехай буде даний Святий Дух і нехай Він принесе ту могутню силу, щоб діяти на благо грішників; щоб той потік світла осяяв світ; щоб світ був попереджений; щоб Христос прийшов; щоб ми були викуплені з цього світу гріха та скорботи.

TAM1897 Q1 30.1Тепер ви бачите ситуацію такою, якою вона є на даний момент. Єгипетська темрява та рабство панували над нами всі ці роки, так само безсумнівно, як вони панували над Ізраїлем після того, як той перейшов Червоне море, і поки він перебував у пустелі. І Бог запропонував нагодувати цей народ також хлібом з неба — хлібом, який Він схвалює, хлібом, який Він може дати їм, що створить такі умови, за яких Він зможе благословити їх усіма духовними благословеннями. Але тут так багато хто навіть досі каже: «О, наша душа ненавидить цей легкий хліб». Повернімося до Єгипту, де ми зможемо їсти цибулю, порей і часник. Якщо це і є реформа здоров’я, то я не хочу її. Де ми були? Чи дозволимо ми Господу нагодувати нас? Чи приймемо ми меню від Бога? Чи будемо ми тужити за пореєм, цибулею та часником, а також за м’ясними казанами Єгипту? Ось у чому питання.

TAM1897 Q1 30.2Ви вже погодилися, що саме така ситуація, що єгипетське рабство є причиною всього цього, а невіра — причиною єгипетського рабства. Ви погодилися, що нам зараз, як і іншим раніше, не потрібно більше чекати, щоб бути визволеними з єгипетського рабства. Тепер ми трохи розглянемо, як відбудеться це визволення; і ключ до цього лежить у таких словах: «Тут … що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!».

TAM1897 Q1 30.3Звернімося до Божих заповідей і розглянемо їх на мить у 20-му розділі книги Вихід. Якщо потрібні були ще якісь докази того, що ми досі перебуваємо під впливом єгипетського рабства, то, безперечно, ця річ є вінцем, що підтверджує ці докази. Донедавна ні ви, ні я ніколи не бачили видання «Десяти заповідей», випущеного адвентистами сьомого дня, у якому були б усі десять заповідей. Я сам не бачив такого аж донедавна. І все ж ми говорили про дотримання заповідей; ми проповідували іншим людям про заповіді; ми вказували, як Рим змінив заповіді, вилучивши четверту та розділивши десяту, тоді як увесь цей час ми самі, у наших опублікованих примірниках заповідей або в тих, що ми купували й які видав хтось інший, самі вилучали частину заповідей.

TAM1897 Q1 30.4Бог проголосив Свій Закон з неба. Чи сказав Він більше, ніж належить до заповідей? Чи сказав Він забагато? Чи сказав Він більше, ніж було потрібно? — Ні; бо він був досконалим, і коли Він замовк, нічого не залишалося додати. Отже, оскільки не було чого додати, коли Він замовк, чи почав Він говорити раніше, ніж було потрібно? Оскільки не було чого додати, коли Він замовк, чи є щось, що було сказано ще до того, як Він почав говорити безпосередньо до нас для нашого блага? Іншими словами, чи сказав Він на одне слово забагато чи на одне слово замало? — Ні! Ні! Ні!

TAM1897 Q1 30.5Тож давайте подивимося, що Він сказав. Ось це: «І Бог промовляв всі слова оці, кажучи: … Хай не буде тобі інших богів передо Мною!». Чи з цього Він починає? Чи починає Він говорити зі слів: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!»? — Ні. Чи ви почали звідти? Ви знаєте, що так. Ну, якщо Бог не почав звідти, а ви й я починаємо саме звідти, чи не пропускаємо ми щось із того, що Він сказав, що є також необхідним для нашого блага? З чого ж Він почав? Прочитайте. «І Бог промовляв всі слова оці, кажучи: Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!»

TAM1897 Q1 30.6Хіба ви не бачите, що ми пропустили саме те, що свідчить про визволення з єгипетського рабства? І чому ми це пропустили? О, тому що ми вважали, що нас не визволено з Єгипту, — і це так. Ми вважали, що нас ніколи не вивели з єгипетської землі, — і через нашу невіру це так. Ми думали: «нічиїми невільниками не були ми ніколи.» Але ми були. Ми були в рабстві у себе самих, у владі гріха — у духовному Єгипті. Але сьогодні ввечері є визволення з єгипетського рабства, і Бог закликає вас і мене до цього визволення з єгипетського рабства. І Він каже вам і мені сьогодні ввечері голосом, що гримить, як колись з Синаю, голосом, сповненим спасіння Ісуса Христа: «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.» Чи вийдете ви? Чи визнаєте ви, що Він визволив вас із єгипетського краю? З дому рабства? Якщо ні, то чому?

TAM1897 Q1 30.7Наші вороги кидають нам у обличчя: «О, ці заповіді не для мене. Мене ніколи не виводили з Єгипту». Вороги Божого Закону, вороги Божого спасіння, кидають це вам у обличчя. Вони казали це мені — нам усім — що цей Закон є обов’язковим лише для євреїв, бо ніхто, крім євреїв, ніколи не був визволений з єгипетського рабства. Вони кажуть: «О, не треба мені цього проповідувати, мене ніколи не виводили з Єгипту». Це, звичайно, правда; але це не робить їм честі. Ви й я маємо стояти, як ті, хто викуплений з єгипетського рабства, і відповідати на це: «Дякую Господу, мене вивели з Єгипту»; і, мій бідний, знедолений брате, якщо ти не будеш визволений з Єгипту, ти загинеш у зіпсутті Єгипту.

TAM1897 Q1 30.8Звісно, ніхто не може дотримуватися цього Закону, перебуваючи в Єгипті. Вони не могли цього зробити. Бог вивів їх із Єгипту, щоб вони могли дотримуватися Закону. Перебувати в Єгипті — означає перебувати в гріху, і жодна людина не може дотримуватися Божого Закону в гріху; адже сам гріх є порушенням Закону. Звісно, ви не можете дотримуватися заповідей, перебуваючи в Єгипті. Ви не можете; я не можу. Але нехай Господь визволить нас, і тоді ми зможемо дотримуватися заповідей, і не раніше. Господь це добре знав; тому, коли Він хотів, щоб фараон відпустив синів Ізраїля, Він сказав: «Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.» Звісно, вони не могли служити Богові в Єгипті. Він хотів, щоб їх визволили не лише тілесно, а й духовно. І тоді, коли Він мав дати їм Свій Закон для дотримання, перше, що Він їм сказав, було: «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства», щоб вони могли його дотримуватися.

TAM1897 Q1 31.1Що це взагалі за Закон? — Духовний Закон. «ми знаємо, що Закон духовний». То який же Єгипет згадується у першому вірші Закону? — Це духовний Єгипет. «Закон духовний». Отже, Єгипет, згаданий у Законі, — це духовний Єгипет, і для вас та для мене це означає визволення з духовного Єгипту, тобто визволення з рабства гріха.

TAM1897 Q1 31.2С. Г. Лейн. — Ви вважаєте, що вони на деякий час духовно вийшли з Єгипту?

TAM1897 Q1 31.3Важко сказати. Мойсей, звичайно, завжди був поза Єгиптом; Калев завжди був; Ісус Навин завжди був.

TAM1897 Q1 31.4Е. Дж. Ваггонер. — Сімдесят старійшин бачили Бога.

TAM1897 Q1 31.5Так; вони бачили Бога. Однак важко сказати, чи народ був поза Єгиптом. Мойсей завжди був поза ним. Навіть перебуваючи у фізичному Єгипті, він був поза ним духовно. Калев і Ісус Навин завжди були духовно поза Єгиптом. У тріумфальній пісні біля Червоного моря, як я вважаю, весь народ був духовно поза Єгиптом, якби вони твердо трималися цього. Як сказав Господь: «О, якби Мій народ слухав Мого голосу й ходив за Моїми законами, то Я швидко підкорив би їхніх ворогів під них». Але коли їхня віра була випробувана, ще на самому першому кроці, який вони зробили, коли вони були в Марі, де була гірка вода, вони відкинули свою віру і бажали повернутися знову до Єгипту. Коли ми стикаємося з гірким досвідом, чи повинні ми сприймати це як доказ того, що Господь покинув нас? — Ні; дякуймо Господу, що цей гіркий досвід є для нашого блага, і Бог здатний перетворити гірке на солодке.

TAM1897 Q1 31.6(Голос) Вибачте, брате Джонс, але ось є один вірш — двадцять сьомий вірш одинадцятого розділу Послання до Євреїв — який показує, що Мойсей відвернувся від Єгипту саме там, у Єгипті.

TAM1897 Q1 31.7Безумовно. Отже, хоча фізично він перебував у Єгипті, духовно він уже був поза Єгиптом.

TAM1897 Q1 31.8Е. Дж. Ваггонер. — Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть.

TAM1897 Q1 31.9Так: і якби вони продовжували співати пісню Мойсея з тією вірою, з якою співали її тоді, то йшли б, співаючи, аж до самої землі. І саме це Бог хоче, щоб ми пам’ятали. Він хоче, щоб ми перенесли свої серця в ту добру землю; і тоді, коли наші серця будуть там, там буде й прагнення нашого життя. І тоді Бог зможе незабаром наповнити наше життя радістю тієї благословенної землі. А це означає: «Бог з нами».

TAM1897 Q1 31.10Ви добре знаєте, що навіть зараз, замість того щоб серце було в тій землі, воно перебуває тут, у цій землі. Для деяких із наших людей прохання відокремитися від цієї країни здається зрадою. Прохання відокремитися від цієї країни, перейти в ту землю й залишити в спокої державні посади та політику цієї нації здається їм майже нав’язуванням. Цей народ перебуває в Єгипті, але Бог покликав його з Єгипту, щоб він спрямував своє серце на кращу країну, поклав туди всю свою любов і працював для тієї країни з усією енергією свого єства; щоб потоки радості й слави з тієї землі могли текти в їхні серця; щоб весь світ і весь всесвіт знали, що Бог є їхнім Богом по-справжньому. Коли це буде зроблено, знадобиться лише небагато часу, щоб справа була завершена, і Господь прийшов.

TAM1897 Q1 31.11Коли діти Ізраїлю перебували біля Червоного моря, там проявилася Божа сила, що вразила народи настільки, що коли розвідники вирушили в ту землю, Рахав сказала: «Страх і трепет перед вами охопили всю землю, бо ми чули, що Бог зробив для вас, і серця людей тануть». Це правда. Ще одна думка щодо духовного Єгипту: про Ісуса написано: «Із Єгипту покликав Я Сина Свого.» Чому це написано про Ісуса? Чому Ісус пішов до Єгипту? Чому Його відвели до Єгипту? Він міг уникнути різанини немовлят, яких вбивали у Віфлеємі, відійшовши на невелику відстань від того місця, і не мусив би йти аж до Єгипту. Не всіх маленьких дітей у Палестині було вбито, коли вийшов указ Ірода. Це стосувалося лише Віфлеєму, його околиць та передмість. Віфлеєм був лише за шість миль від Єрусалима, і дітей у Єрусалимі не вбивали; тож Господь міг уникнути цього, якби Його відвезли на десять чи дванадцять миль подалі.

TAM1897 Q1 31.12Тоді чому ж Його відвели до Єгипту? — О, щоб збулося те, що написано: «Із Єгипту покликав Я Сина Свого». Він був нами; вами і мною. Він був нами; і як Бог зустрів Свій народ у Єгипті та вивів його звідти, так і наш Спаситель прийшов туди, де ми є, і став таким, як ми, і був покликаний з Єгипту, тим самим показуючи, що кожен, хто хоче бути таким, як Він, мусить також вийти з Єгипту. Він був Сином Божим і був покликаний з Єгипту, тим самим показуючи, що всі, хто хоче бути синами Божими, також мусять вийти з Єгипту; бо про всіх, як і про Нього, написано: «Із Єгипту покликав Я Сина Свого.» Чи є ви синами Божими? «Із Єгипту покликав Я Сина Свого».

TAM1897 Q1 31.13Нещодавно ми бачили, що нас треба вивести з Єгипту, щоб ми могли дотримуватися Божих заповідей. Тепер ми бачимо, що для того, щоб слідувати за Ісусом, ми маємо бути покликані з Єгипту. Дотримання Божих заповідей вимагає, щоб нас вивели з Єгипту; віра в Ісуса також вимагає, щоб нас вивели з Єгипту. І те, й інше висловлено в Об’явленні 14:12: «Тут … що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!».

TAM1897 Q1 32.1Отже, ви бачите, що від початку до кінця існує духовний Єгипет; і весь план спасіння полягає просто у визволенні з єгипетського рабства силою Божою; це — покликання з Єгипту до славної свободи синів Божих. Чи вийдемо ж ми з Єгипту, щоб справді служити Господу? Чи зробимо ми так, щоб по-справжньому дотримуватися заповідей Божих і віри Ісуса? Що нам робити? Чи маємо ми піти з цієї Конференції в Єгипті? Чи маємо ми залишитися на цій Конференції й залишитися в Єгипті? О, чи не маємо ми бути повністю визволені з Єгипту та від усього, що міститься в цьому слові?

TAM1897 Q1 32.2Визволення дається нам даром, воно дається нам. О, тож нехай кожне серце відкриється, кожна душа звернеться до Бога і шукатиме Його через визнання гріхів, щоб ми були визволені від темряви; і таким чином, щоб ми, ще до завершення Конференції, були визволені у славне світло та свободу синів Божих; бо: «Із Єгипту покликав Я Сина Свого.» Ось чого Він чекає. Чи змусимо ми Його чекати? І коли це станеться, це слово сповниться; звістка третього ангела буде проголошено в силі Святого Духа; Господь потужно діятиме разом із нашими зусиллями; потік світла проллється на світ; незабаром мешканці світу отримають попередження; завершальна робота буде виконана; і Христос прийде для викуплення Свого народу. О, я думаю, ми ближче до того часу, коли Бог нас визволить, ніж ми коли-небудь мріяли. Боже визволення так близько до нас! Чи увійдемо ми до землі? Ізраїль зазнав поразки, бо не повірив. Він не побачив дивовижних речей у Його обіцянках. Ці обіцянки тепер для нас. Вони мають бути такими ж реальними для вас і для мене, як були для Нього, коли Він давав їх Ізраїлю, для якого вони не були реальними.

TAM1897 Q1 32.3Ви знаєте, що написано:—

TAM1897 Q1 32.4І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення, стояли на морі склянім, та мали гусла Божі. І співали вони пісню Мойсея, раба Божого.

TAM1897 Q1 32.5Ах, але пісня Мойсея, раба Божого, була піснею визволення з єгипетського рабства; і ті, хто здобув перемогу над звіром, його ім’ям, його образом та числом його імені, — від чого вони визволені? — Вони визволені з єгипетського рабства, так само, як і Мойсей. І вони співають пісню Мойсея, бо й вони визволені з єгипетського рабства. Біблія сповнена цього. Духовно ми перебували в Єгипті, і о, нехай Бог визволить нас звідти. Тоді ми заспіваємо цю пісню Господу:—

TAM1897 Q1 32.6Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря! Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Він — мій Бог, і я приготую Йому оселю. (дослівний переклад KJV)

TAM1897 Q1 32.7А ви приготуєте? А ви приготуєте? Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

TAM1897 Q1 32.8Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму, і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!

TAM1897 Q1 32.9Але: «Із Єгипту покликав Я Сина Свого.»

TAM1897 Q1 32.10[Він] Бог батька мого, і звеличу Його! Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення! Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений. Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь! Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи! А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому! А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря! Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх! Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо! Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче! Простягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула! Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив.

TAM1897 Q1 32.11Ось що там сказано: «вів народ, якого Ти визволив». Чи викупив Він вас? Викупив від чого? — Викупив від гріха. А гріх — це духовний Єгипет.

TAM1897 Q1 32.12Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині! [Нехай.] Почули народи і тремтіли.

TAM1897 Q1 32.13Настав час заспівати пісню Мойсея. Чи заспіваємо її? Але ми не будемо співати її в Єгипті. Ви не можете її заспівати, якщо перебуваєте в Єгипті, бо вони не могли її заспівати, доки не були виведені з Єгипту.

TAM1897 Q1 32.14Почули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської! Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці! Напали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув! Ти їх уведеш.

TAM1897 Q1 32.15Кого Він приведе? Що ви скажете? Кого Господь приведе до Своєї оселі? Вас? Ви вийшли з Єгипту? «Із Єгипту покликав Я Сина Свого.» Ти «їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм». Тоді ми будемо мешкати там із Господом, і так ми завжди будемо з Господом.

TAM1897 Q1 33.1до Святині Господньої, що поставили руки Твої, і Господь зацарює навіки віків! Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря. І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями. І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

TAM1897 Q1 33.2«З Єгипту Я покликав вас», — каже Господь, і з Єгипту ми вийшли. Тепер Він каже: «Я — ваш Бог, а ви — Мій народ». «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства»; і: «Із Єгипту покликав Я Сина Свого.» І саме це мається на увазі сьогодні, коли сказано: Ось вони, ось вони: «ОСЬ ТІ, хто дотримується заповідей Божих і віри Ісуса».

TAM1897 Q1 33.3Збір співає:—