Розділ 20 — Жертви в ранній роботі

GSAM 311.1«Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною. І небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя».¹

GSAM 311.2У виданні Review and Herald від 3 червня 1902 року ми читаємо:

GSAM 311.2«Хто в наш час приступає до духовної праці, ті майже нічого не знають про самозречення та самопожертву людей, яким Господь від самого початку довіряв Свою роботу. Їм слід знову й знову розповідати про досвід минулого, бо вони мають продовжувати справу з тією самою смиренністю та самопожертвою, що були притаманні справжнім працівникам у минулому».

GSAM 311.3Знову ж таки, у книзі Testimonies for the Church, том 7, містяться такі слова:

GSAM 311.3«Ми наближаємося до кінця історії цієї землі, і різні напрямки справи Божої мають просуватися з набагато більшою самопожертвою, ніж та, що виявлялася досі».²

GSAM 311.4Про обставини, за яких у 1846 році пастор Бейтс відчув покликання написати й опублікувати свою першу книгу з питання про суботу, вже згадувалося. Також згадувалося про складну ситуацію, в якій опинився пастор Джеймс Уайт, коли у 1849 році він розпочав випуск газети під назвою The Present Truth.

GSAM 311Брошура The Opening Heavens

GSAM 311.5Після видіння, яке отримала пані Уайт у Топшемі, штат Мен, восени 1846 року, коли їй було показано деякі планети, пастор Бейтс підготував рукопис брошури The Opening Heavens. Однак гостро відчувалася потреба у необхідних засобах для її видання. Щоб задовольнити цю потребу, одна сестра, яка мешкала в штаті Массачусетс і щойно виготовила та постелила новий килим із ганчірок, зняла його, продала та віддала виручку пастору Бейтсу, що дало йому змогу видати свою другу книгу.

GSAM 312Брошура про справу запечатування

GSAM 312.1Після видіння про справу запечатування, даного в Дорчестері, штат Массачусетс, 18 листопада 1848 року, пастор Бейтс написав третю брошуру під назвою A Seal of the Living God. І тут він знову зіткнувся з проблемою відсутності коштів на друк. Молода вдова, дізнавшись про цю ситуацію, продала невеликий будинок, який мала в селі, і віддала пастору Бейтсу половину отриманих за нього коштів. Таким чином він знову зміг оплатити друк книги.

GSAM 312Вимоги видавничої діяльності

GSAM 312.2У 1851–1852 роках журнал Advent Review and Sabbath Herald друкувався в Саратога-Спрінгсі, штат Нью-Йорк. Там пан Томпсон безкоштовно надав пастору Уайту та його дружині житло; і, використовуючи позичені меблі, вони знову мали змогу облаштувати свій побут.

GSAM 312.3У цей час кількість віруючих у істину для теперішнього часу зростала, і разом із цим зростанням з’явився попит на особисту працю пастора Уайта та пані Уайт. Це, разом із редакторською роботою, створило потребу в офісній допомозі. Саме тоді інші відчули покликання допомагати в літературній роботі. Як ілюстрацію того, як Господь діє у відповідь на віру Свого народу та піднімає працівників у час потреби, наведемо досвід відданої сестри, пані Ребеки Сміт із Вест-Вілтона, штат Нью-Гемпшир:—

GSAM 312.4Після спливу очікуваного часу її син Урія та дочка Енні Р. дуже прагнули вступити до школи, щоб підготуватися до вчительської роботи. Мати побоювалася, що діти відхиляються у бік світу, і, справді, її побоювання не були цілком безпідставними. Батьківська любов матері зустрічала взаємність з боку дітей.

GSAM 313Урія Сміт в Академії Філліпса

GSAM 313.1З 1848 по 1851 рік син навчався в Академії Філліпса в Ексетері, штат Нью-Гемпшир, де студенти проходили перший рік курсу коледжу, щоб при вступі до коледжу вони мали річне випередження. Цей курс він закінчив. У 1851 році він працював, щоб заробити гроші на навчання в коледжі, але, оскільки його роботодавець зазнав краху в бізнесі, він втратив свої заощадження, і, як наслідок, давно виплеканий план навчання в коледжі довелося покинути.

GSAM 313Міс Сміт у жіночій семінарії

GSAM 313.2Поки Урія навчався в академії, його сестра відвідувала семінарію для молодих дівчат у Чарлстауні, штат Массачусетс. Її навчання там майже завершилося, і, оскільки вона незабаром мала покинути школу, їй та її братові запропонували викладати в академії в Маунт-Верноні, штат Нью-Гемпшир, протягом трьох років за 1 000 доларів на рік із забезпеченням проживання та харчування.

GSAM 313.3Приблизно в цей час мати прийняла «істину для теперішнього часу». Тепер її молитви за своїх дітей стали, якщо це взагалі можливо, ще більш щирими та палкими, ніж будь-коли раніше. Пастор Бейтс завітав до Вест-Вілтона, і перед ним пані Сміт виклала ситуацію своїх дітей, а їхнє навернення стало предметом молитви. Пастор Бейтс мав намір через кілька днів провести зібрання в Сомервіллі, штат Массачусетс, у будинку Пола Фолсома, і пані Сміт мала написати доньці, запросивши її відвідати це зібрання. Тим часом пастор Бейтс і мати мали молитися, щоб Бог торкнув її серце й спонукав її піти на зібрання.

GSAM 313Два сни, що збулися

GSAM 313.4Пастор Бейтс ніколи не бував у кімнаті, де мало відбутися зібрання, і тому нічого не знав про її розташування. Напередодні зустрічі вночі йому приснилося, що він перебуває в тій кімнаті, і що всі місця були зайняті, крім одного — того, що стояв прямо біля дверей. Йому також приснилося, що він змінив тему, про яку мав намір говорити, і говорив про питання храму; що вони заспівали перший гімн, помолилися, заспівали другий гімн, а він щойно відкрив Біблію і читав: «Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня», вказуючи на зображення храму на схемі, як раптом відчинилися двері, увійшла молода жінка й сіла на вільне крісло. Йому також приснилося, що цією особою була Енні Р. Сміт, і що вона одразу ж зацікавилася та прийняла істину.

GSAM 314.1Зустріч з пастором Бейтсом мала відбутися в суботу, і, оскільки того дня не було занять у школі, Енні сказала: «Я піду — просто щоб порадувати маму». Напередодні того суботнього дня їй приснилося, що вона пішла туди, але запізнилася; що, коли вона підійшла до дверей, перший гімн уже проспівали, молитву прочитали, і вони якраз закінчували другий гімн; що, увійшовши, вона помітила, що всі стільці були зайняті, крім одного біля дверей; що високий, благородний, приємний оратор вказував на схему, якої вона ніколи раніше не бачила, і повторював: «Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня». Їй приснилося, що його слова її дуже зацікавили і що це була правда.

GSAM 314.2Вона вирушила на зібрання заздалегідь, але заблукала, тож не встигла туди, аж поки не заспівали останній куплет другого гімну. Коли вона увійшла, усе було саме так, як вона бачила у сні, і той самий чоловік з її сну повторював, у той самий спосіб, текст із Даниїла 8:14. Це одразу ж вразило її серце переконанням.

GSAM 314.3Пастор Бейтс не згадував про свій сон, доки вона не увійшла й не зайняла своє місце. Він готувався говорити на іншу тему, але його думки постійно поверталися до питання про храм. Коли він повторював цей уривок, його сон раптово спав йому на думку, і він мовчки помолився про допомогу, щоб звернутися до сердець своїх слухачів. Він мав велику свободу в поясненні спливу очікуваного часу, з яким Енні була добре знайома. Потім він виклав істину про звістку третього ангела та суботу.

GSAM 315Енні Сміт приймає істину

GSAM 315.1Завершуючи зібрання, він підійшов до Енні й сказав: «Гадаю, це дочка сестри Сміт із Вест-Вілтона. Я ніколи раніше вас не бачив, але ваше обличчя здається мені знайомим. Вночі мені снилося, що я вас бачу». Тоді Енні розповіла про свій сон. Вона покинула зібрання з повністю зміненими почуттями та прагненнями, тут же прийнявши істину про суботу.

GSAM 315.2Вона повернулася до семінарії, спакувала свій багаж і поїхала додому. Дізнавшись про турботи пастора Уайта щодо видання газети та про його працю в проповіді, вона відчула, що Бог покликав її піти й допомогти йому в офісній роботі. У серпні 1851 року, коли редакцію газети перенесли з Паріса до Саратога-Спрінгс, штат Нью-Йорк, міс Сміт поїхала туди як одна з працівників.

GSAM 315Жертва та посвячення

GSAM 315.3У журналі Review, том 2, № 7, містяться кілька рядків з-під її пера, що виражають її почуття після того, як вона відмовилася від своїх колишніх планів на користь своєї скромної, невибагливої праці. Вона пише:

GSAM 315.3«Я вірю, що покинула все, аби слідувати за Агнцем, куди б Він не вів мене. Земля повністю втратила свою привабливість. Мої надії, радості, прихильності тепер усі зосереджені на небесному та божественному. Я не бажаю іншого місця, як сидіти біля ніг Ісуса й навчатися від Нього, — ніякого іншого заняття, як служити моєму Небесному Отцю, — ніякої іншої втіхи, як мир Божий, що вищий від усякого розуму».

GSAM 315.4Допомога сестри Енні в офісі як коректорки тощо була дуже доречною. Протягом трьох років вона працювала вірно й ефективно, отримуючи лише харчування та одяг. Наприкінці цього періоду туберкульоз обрав її своєю жертвою. Під час руйнівної дії цієї затяжної й смертельної хвороби вона написала кілька прекрасних віршів, наймилішим з яких є «Home Here and Home in Heaven», передмова до якого, написана за день до її смерті, 26 липня 1855 року, настільки добре виражає чесноти простоти й смиренності, що так сильно розвинулися в її характері, що ми не можемо втриматися від того, щоб навести її повністю:

GSAM 316Побутові справи в скрутних умовах

GSAM 316.3У квітні 1852 року пастор Уайт переїхав із Саратога-Спрінгс до Рочестера, штат Нью-Йорк. Саме в цьому місті, за адресою 124, проспект Маунт-Хоуп, вони вперше облаштували своє господарство, використовуючи речі, куплені, а не позичені. Але їхнє прагнення зробити видавничу справу успішною, щоб газета виходила регулярно, а отже, істину поширювали далеко за межі міста, було настільки великим, що вони відмовляли собі у багатьох звичайних життєвих зручностях.

GSAM 316.4Про те, як вони розпочали облаштування свого побуту в той час, ви можете прочитати в наступному особистому листі, написаному пані Уайт до родини С. Хауленда 16 квітня 1852 року:—

GSAM 316.5«Ми щойно облаштувалися тут, у Рочестері. Ми орендували старий будинок за 175 доларів на рік. У будинку стоїть друкарський верстат. Якби не це, нам довелося б платити 50 доларів на рік за офісне приміщення. Ви б посміхнулися, якби могли зазирнути до нас і побачити наші меблі. Ми купили два старі ліжкові каркаси по двадцять п’ять центів кожен. Мій чоловік приніс мені шість старих стільців, серед яких немає двох однакових, за які він заплатив один долар, а незабаром подарував мені ще чотири старі стільці без сидінь, за які він заплатив шістдесят два центи за всю партію. Каркаси були міцними, і я робила для них сидіння з цупкої бавовняної тканини. Масло таке дороге, що ми його не купуємо, так само як і не можемо собі дозволити картоплю. Замість масла ми використовуємо фруктовий соус, а замість картоплі — ріпу. Наші перші трапези ми приймали на дошці для закривання каміна, поставленій на дві порожні бочки з-під борошна. Ми готові терпіти нестатки, якщо це сприятиме просуванню справи Божої. Ми віримо, що рука Господня була в нашому приїзді сюди. Тут велике поле для праці, а робітників мало. Минулої суботи наше зібрання було чудовим. Господь підбадьорив нас Своєю присутністю».

GSAM 317Щедрість віруючих

GSAM 317.1У першому номері журналу Review, надрукованому в Рочестері 6 травня 1852 року, говорячи про переїзд із Саратоги до Рочестера, пастор Уайт сказав:

GSAM 317.2«Брати забезпечили кошти для підтримки видання, що перевершило наші очікування. І хоча наші витрати на переїзд із Саратога-Спрінгс та запуск видання в цьому місті були значними, ми все ж не маємо боргів».

GSAM 317Жертва трудівників

GSAM 317.3У діловій замітці в номері 12 від 14 жовтня ми читаємо:

GSAM 317.3«Редакція не має боргів, однак, з такої причини: брати Белден і Стоуелл, які працювали в редакції протягом останніх шести місяців, отримали лише трохи більше, ніж вартість їхнього прожитку. Інші, зайняті тією самою роботою, отримували не більше, ніж вони. Безумовно, для всіх друзів істини для теперішнього часу буде приємністю допомогти покрити дефіцит у надходженнях, щоб ті, хто наполегливо працював, особливо під час нашої відсутності, попри хворобу, над виданням Review and Herald, могли мати гідну підтримку».

GSAM 317Нові члени в Рочестері, штат Нью-Йорк

GSAM 317.4Влітку 1852 року, коли видавнича робота в Рочестері вже набрала обертів, пастор Уайт разом із дружиною вирушили у тримісячну подорож у кареті, запряженій конем, на схід аж до Бангора, штат Мен, проводячи по дорозі зібрання та відвідуючи розкиданих по околицях людей, котрі дотримуються суботи. Перед їхнім поверненням, починаючи з 26 вересня, пастор Дж. Н. Ендрюс виголосив серію проповідей за адресою 124, Маунт-Хоуп-авеню. У цей час вісім адвентистів першого дня прийняли істину для теперішнього часу, серед яких був і автор цих рядків.

GSAM 318Зцілення Освальда Стоуелла

GSAM 318.1Одного п’ятничного вечора в жовтні пастор Уайт та його дружина повернулися додому зі своєї східної подорожі. Наступного дня (у суботу) ми вперше побачили їх на суботньому зібранні. На час цього зібрання Освальд Стоуелл, друкар, страждав від дуже важкого нападу плевриту, і його лікар вже зневірився в його одужанні. Лікар сказав, що «нічого не може для нього зробити». Під час богослужіння Освальд перебував у сусідній кімнаті й відчував сильні фізичні муки. Наприкінці зібрання він надіслав прохання помолитися за нього. Разом з іншими мене запросили взяти участь у молитві. Ми схилилися біля його ліжка, і під час молитви пастор Уайт помазав його олією «в Господнє Ім’я». Було відчутно присутність Духа Божого, і він миттєво зцілився. Коли ми підвелися після молитви, він сидів у ліжку, поплескуючи себе по боках, які раніше так боліли, і казав: «Я повністю зцілився. Завтра я зможу працювати на ручному пресі». Через два дні після цього він справді працював на ньому.

GSAM 318Видіння пані Уайт перед громадою Рочестера

GSAM 318.2Те саме благословення, яке зцілило брата Стоуелла, у ще більшій мірі зійшло на пані Уайт, і коли пастор Уайт обернувся, щоб поглянути на неї, він сказав: «Еллен перебуває у видінні; у цьому стані вона не дихає. Якщо хтось із вас бажає переконатися в цьому, можете вільно оглянути її». Вона залишалася в такому стані близько години й двадцяти хвилин. Перебуваючи в цьому стані, вона вимовляла слова, а іноді й чіткі речення; проте навіть при найретельнішому огляді не можна було помітити жодного дихання в її тілі.

GSAM 319Видіння щодо поведінки відсутнього члена

GSAM 319.1Після того як пані Уайт вийшла з цього видіння, вона дала свідчення про те, що бачила. До повернення пастора Уайта та його дружини зі східної подорожі один із наших членів залишив місто і перебував у службовій поїздці у штаті Мічиган. Тому він не був присутній на цьому зібранні й ніколи не бачив пастора Уайта чи його дружину. Розповідаючи про своє видіння, пані Уайт, серед іншого, розповіла нам про чоловіка, який, подорожуючи далеко від дому, багато говорив про закон Бога і суботу, але водночас порушував одну з заповідей. Вона сказала, що це була людина, з якою вона ніколи не зустрічалася, проте вірила, що колись побачить його, оскільки його справа була їй відкрита. Однак ніхто з нас не припускав, що це може бути хтось із наших знайомих.

GSAM 319.2Приблизно через шість тижнів після вищезгаданого видіння згаданий раніше брат повернувся з Мічигану. Щойно пані Уайт поглянула на його обличчя, вона сказала одній із сестер: «Це той чоловік, якого я бачила у видінні, про якого я вам розповідала». Розповідаючи про це видіння цьому братові в присутності його дружини та кількох інших осіб, пані Уайт сказала йому: «Як Натан сказав Давиду: „Ти той чоловік“». Тоді він вчинив саме так, як Павло сказав, що деякі люди чинять, коли їх викривають у гріхах через дар пророцтва: «Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами».³ Вислухавши перелік своїх гріхів, викладений пані Уайт, цей брат впав на коліна перед своєю дружиною і зі сльозами на очах сказав їй та кільком присутнім: «Бог справді між вами», а потім повністю зізнався у своїх вчинках під час перебування в Мічигані, де він порушив сьому заповідь, як це було виявлено в той самий час, за понад п’ятсот миль від місця події.

GSAM 320.1Таким чином, кілька тижнів дали нам переконливе підтвердження цих свідчень. Ми не лише дійшли висновку, що вони були породжені якоюсь надприродною силою, але й що вони походили з джерела, яке беззаперечно докоряло людям за гріхи.

GSAM 320Урія Сміт приєднується до редакції журналу Review

GSAM 320.2Саме під час видання третього тому журналу Review Урія Сміт почав дотримуватися суботи та приєднався до редакції журналу, де протягом багатьох років працював автором і редактором. Його першим твором, опублікованим у газеті, був вірш під назвою «The Warning Voice of Time and Prophecy», що з’явився 17 березня 1853 року.

GSAM 320.3Пастор Сміт вперше почув звістку третього ангела на конференції, що відбулася у Вашингтоні, штат Нью-Гемпшир, 10–12 вересня 1852 року. Повернувшись додому у Вест-Вілтон, він ретельно вивчив почуте і почав дотримуватися сьомого дня — першої суботи грудня 1852 року. 3 травня 1853 року він приєднався до редакції журналу Review у Рочестері, штат Нью-Йорк, де він разом із сестрою Енні працювали, щоб заробити на прожиток та одяг, замість того, щоб викладати в академії за 1 000 доларів на рік та безкоштовне харчування. Ось такими, за своїм характером, були деякі жертви, на які пішли для утвердження справи звістки третього ангела на її початковому етапі.

GSAM 320Висвячений на служителя

GSAM 320.4Приблизно в 1863 році пастор Сміт почав проявляти свій дар публічних виступів. У 1866 році його висвятили на служителя Євангелія, після чого він багато працював на табірних зібраннях і конференціях у різних штатах від Атлантичного до Тихого океану, а також виконував пасторські обов’язки в церкві Батл-Крік, яка була його рідною церквою. Після відкриття Коледжу Батл-Крік він більшою чи меншою мірою викладав на біблійному факультеті цього навчального закладу. У інтересах видання Review and Herald у 1894 році він перетнув Атлантичний океан, відвідавши різні країни Європи. Під час перебування в Сирії він захворів на лихоманку, від наслідків якої так і не одужав повністю.

GSAM 321П’ятдесят років невтомної праці

GSAM 321.1З 1853 по 1903 рік, протягом півстоліття, пастор Сміт майже постійно співпрацював із виданням Advent Review and Sabbath Herald; і більшу частину цього часу він повністю керував редакційною роботою газети. Навіть у день своєї смерті, коли його вразив паралітичний інсульт, він прямував до редакції з матеріалами, які підготував до друку. Він також збагатив літературу конфесії кількома важливими працями. Серед цих праць — Thoughts on Daniel and the Revelation, Nature and Destiny of Man, розширене видання про Sanctuary and Twenty-three Hundred Days, The Marvel of Nations, Modern Spiritualism. Першу з цих книг він здебільшого писав між дев’ятою годиною вечора та північчю, після завершення щоденної редакційної та офісної роботи.

GSAM 321Смерть пастора Сміта

GSAM 321.2Його життя було плідним і добре прожитим. Він відпочиває від своїх трудів, заснувши в Ісусі 6 березня 1903 року. Але про нього можна по-справжньому сказати: «Його діла йдуть за ним», і, хоч він і помер, він досі промовляє.