Розділ 4 — Час кінця
GSAM 77.1«І сказав я: Мій пане, який цьому кінець? І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця. … Будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють».1
GSAM 77.1«Сказав він мені: Зрозумій, сину людський, бо на час кінця це видіння».2
GSAM 77.1«А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання».3
GSAM 77.1Що тут мається на увазі під висловом «час кінця»? Це не може бути сам фактичний кінець, бо в такому разі та частина пророцтва Даниїла, яка була «запечатана», не мала б ніякої користі для людства. Оскільки «відкрите наше»4, ця частина має стати корисною в якийсь час. Отже, вираз «час кінця» має стосуватися періоду безпосередньо перед самим кінцем, у який те, про що було сказано Даниїлу, стане зрозумілим.
GSAM 77День Його підготовки
GSAM 77.2Це, безсумнівно, стосується того часу, який пророк Наум назвав «днем Його підготовки». Тут пророк говорив про руйнування Ніневії, коли «чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява».5 Увага пророка спочатку привертається до ще більшого лиха, яке має спіткати весь світ, коли «гори тремтять перед Ним, а підгірки топніють, перед обличчям Його трясеться земля та вселенна, та всі її мешканці. Хто встоїть перед гнівом Його, і хто стане у полум’ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпадаються скелі від Нього! … Він зробить кінця, не постане два рази насильство».6
GSAM 78Колісниці з палаючими смолоскипами
GSAM 78.1Пророк ще далі говорить про цей день приготування: «Колесниці будуть із палаючими смолоскипами в день Його приготування, і ялини страшно затрясуться (дослівний переклад з KJV). Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид немов полум’я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки. Він перелічить шляхетних своїх (дослівний переклад з KJV), та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги».7
GSAM 78.2Який точний опис сучасного швидкісного поїзда, де провідник постійно перераховує своїх пасажирів від станції до станції, а вони спотикаються, йдучи, коли поїзд рухається. Крім того, відбувається величезне споживання ялинових дерев на залізничні шпали, естакади, снігозахисні навіси тощо. Кажуть, що одна дорога через гори Сьєрра-Невада має сорок сім миль ялинових снігозахисних навісів. І пророк сказав, що це буде в «день Його приготування».
GSAM 78.3Про цей час кінця говорить також пророк Йоіл, коли слугам Господа дається наказ: «Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він».8
GSAM 78.4І знову пророк Софонія каже: «Посоромтеся та застидайтесь, народе без сорому, поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву! Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву».9
GSAM 79.1Щоб повніше з’ясувати, що мається на увазі під виразом «час кінця», і коли він починається, звернемо увагу на інший приклад, де вживається той самий термін. В одинадцятому розділі книги Даниїла згадується гнобительська сила, яка мала панувати аж до часу кінця. Господь сказав про цю гнобительську силу: «дехто з тих розумних спіткнуться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінцевого часу, бо [час кінця] ще час до умовленого часу».10
GSAM 79Діяльність малого рогу
GSAM 79.2Протестантські коментатори загалом сходяться на думці, що ця сила та «малий ріг» із сьомої глави книги Даниїла стосуються Римської церкви, яка тримала у своїх руках світську владу протягом «визначеного» часу. Цей визначений час — «за час, за часи і за пів часу».11 Це були 1260 пророчих днів — 1260 років — світського правління малого рогу, що тривало з 538 до 1798 року н. е. У останній з цих дат світська влада малого рогу була відібрана, у «визначений час». Отже, на той час народ перестав «падати» від руки цієї влади, як це відбувалося раніше. Отже, цей рік — 1798-й — знаменує початок того періоду в цьому пророцтві, який називається «час кінця».
GSAM 79.31798 рік завершив «тисячу двісті й шістдесят день» — 1260 років — протягом яких «Двоє Свідків» Господні (Старий і Новий Завіти) мали «пророкувати … зодягнені в волосяницю».12 У темні століття гонінь Святе Писання зберігалося грецькою та латинською мовами, яких простий народ не розумів. Таке приховування Святого Писання порівнюється з одяганням його «в волосяницю».
GSAM 80Вбивство Двох Свідків
GSAM 80.1«Коли вони скінчать свідоцтво своє, [одягнені у волосяницю] то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе, [Сатана, який підбурює та діє через мирських людей] і вона їх переможе та їх повбиває. І їхні трупи полишить на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп’ятий [„розпинається“, данська]. І багато з народів, і з племен, і з язиків, і з поган будуть дивитися півчверта дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби їхніх трупів».13
GSAM 80Правління терору
GSAM 80.2Вбивство цих Свідків відбулося під час «панування терору» у Франції, з 1792 по 1795 рік — три з половиною роки. Хоча Французька революція тривала близько шести чи семи років, саме протягом перших трьох з половиною років вони доклали найбільших зусиль, щоб знищити Біблію, релігію та всіх, хто наважувався висловлюватися на їхню користь. Хоча Французька революція заявляла, що веде боротьбу проти монархії та священичого панування, насправді вона перетворилася на війну за знищення Бога та Біблії. Про часи, що безпосередньо передували Революції, ми читаємо:
GSAM 80.2«Ніколи не слід забувати, що, як стверджується, до Революції 1792 року пропагандисти безвір’я у Франції зібрали між собою та витратили 900 000 фунтів стерлінгів [4 500 000 доларів] за один рік — ба навіть неодноразово — на придбання, друк та розповсюдження книг, щоб розбестити уми народу та підготувати його до відчайдушних заходів».14
GSAM 80Письменники-безбожники
GSAM 80.3«Шлях до такої революції підготували твори Вольтера, Мірабо, Дідро, Гельветія, Д’Алембера, Кондорсе, Руссо та інших подібних до них, у яких вони намагалися поширювати принципи, що підривали як природну, так і одкровлену релігію. Одкровення не лише піддавали сумніву, а й повністю відкидали; Божество було вигнане зі всесвіту, а на його місце поставили уявного привида під ім’ям Богині Розуму».15
GSAM 81.1У 1793 році погляди народу були такими, що театральних акторів гучно вітали за їхні блюзнірські випади проти Бога та Біблії. Як приклад наведемо:
GSAM 81.1«Комедіант Монерт у церкві Святого Роша [Париж] довів безбожність до крайності. „Боже, якщо Ти є, — сказав він, — помстися за Своє зневажене їм’я. Я кидаю тобі виклик! Ти мовчиш, бо не насмілюєшся заговорити Твоїми громами. Хто ж після цього зможе повірити в Твоє існування?!“»16
GSAM 81Богохульство в Ліоні, Франція
GSAM 81.2Те, як ті, хто вбив Свідків, знову «розпинають у собі Сина Божого та зневажають» (Євреїв 6:6), стане зрозумілим із перебігу свята, влаштованого Фуше в Ліоні на честь Шаліє, губернатора Ліона, якого було страчено. Перед своїм прибуттям до Ліона Фуше наказав, щоб
GSAM 81.2«усі релігійні символи були знищені; а над воротами церковних кладовищ було написано: Смерть — це вічний сон... Бюст Шаліє несли вулицями міста, за ним слідував величезний натовп вбивць і повій. За ними йшов осел, на якому лежали Євангеліє, хрест і чаші для причастя, які незабаром були кинуті у вогонь, а осла змусили випити освячене вино з чаші для причастя».17
GSAM 81.3Свято Розуму, що відбулося в Парижі, описується так:
GSAM 81.3«Вони вирушили процесією до Конвенту, а натовп… у найсмішніший спосіб пародіював релігійні обряди… Чоловіки, одягнені в сурпліси та копи, співаючи Алілуя та танцюючи карманьйолу, підійшли до трибуни Конвенту. Там вони поклали святі дари, скриньки, в яких їх зберігали, та золоті й срібні статуї. Вони виголошували бурлескні промови… „О ви“, — вигукнула делегація зі Сен-Дені, — „о ви, знаряддя фанатизму, благословенні святі всіх видів, станьте нарешті патріотами, повстаньте всі разом і послужіть країні, пішовши до монетного двору, щоб вас переплавили“».18
GSAM 82Слово Боже виходить із невідомості
GSAM 82.1«По півчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога» (Свідків), і «на небо зійшли вони в хмарі».19 Настав Божий час, щоб Його Слово вийшло з невідомості й знову постало перед світом. Настав час (1798 р.) для місіонерської роботи в усьому світі. У 1804 році було засновано British Bible Society. За ним послідували десятки інших біблійних товариств, і тепер Біблія перекладена на всі провідні мови світу. Таким чином, Святе Писання, Двоє Свідків, що виходять на перший план, де всі можуть їх бачити й читати, порівнюється з їхнім піднесенням на небо в хмарі.
GSAM 82.2За часів Французької революції Вольтер заявив, що через сто років Біблія стане застарілою. Через сто років від тієї дати лише у Франції було в обігу більше Біблій, ніж, як відомо, існувало на той час, коли Вольтер виголосив ці марні хвастощі. І навіть будинок, у якому він зробив цю заяву, як кажуть, зараз використовується як Біблійний дім.
GSAM 82Відкриття Розетського каменю
GSAM 82.3Є дві події, пов’язані з 1798 роком та французьким народом, на які ми мусимо звернути увагу: по-перше, того року французька армія під командуванням генерала Бертьє повалила папський уряд у Римі, тим самим (не усвідомлюючи цього) здійснивши пророцтво щодо цієї події, що містилося саме в тій книзі, проти якої вони вели війну; по-друге, того ж року у форті Сен-Жюльєн, на розетській гілці Нілу, французька армія під час розкопок виявила знаменитий Розетський камінь, який зараз зберігається у Британському музеї. На цьому камені є напис у трьох формах: ієрогліфи — писемність, якою користувалися жерці; демотичний шрифт — форма письма, якою користувався простий народ; та грецька мова. Це і є ключ, який розгадав досі загадкові демотичні та ієрогліфічні написи. Як висловився хтось інший: «Кирка та лопата, що відкопали ці написи демотичними літерами, дають більше доказів правильності стародавніх біблійних записів, ніж будь-яке інше джерело поза самими Писаннями». Отже, ті самі люди, які прагнули знищити Біблію, самі того не усвідомлюючи, були використані для виконання пророцтва щодо усунення влади папства наприкінці 1260 років, а також відкрили ключ до тих самих писань, які підтверджують правдивість Святого Писання, яке вони так наполегливо намагалися знищити.
GSAM 83«Ти стоятимеш на своєму місці»
GSAM 83.1Що саме, за словами ангела, мало статися в часи кінця, як він сказав Даниїлу? Відтоді, як він почув, як святий сказав: «Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня»20, його розум був сповнений тривоги щодо того, що має бути «кінцем цих речей» і «як довго» це триватиме.21 Зрештою йому дано зрозуміти, що знання про цей час не призначене для його покоління. Йому сказано: «ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів».22
GSAM 83.2Дехто припускав, що ці слова стосувалися остаточного кінця світу, і що в той час Даниїл разом з рештою народу Господнього отримає свою нагороду та займе своє місце у спадку. Нам кажуть, що гебрейське слово, яке означає спадкову частку, регіон країни тощо, — це ге-вель. Це не те слово, яке в цьому уривку перекладено як доля; тут вжито слово го-рал. Вчені-гебраїсти зазначають, що це слово, го-рал, зустрічається в Старому Завіті сімдесят шість разів і що саме воно вживається, коли йдеться про символічне очищення храму, де кидали жереб, щоб визначити, якого з двох козлів слід зарізати. Коли первосвященник брав кров козла Господнього й входив до храму, щоб виконати обряд очищення храму, весь Ізраїль стояв зовні, скорботуючи в душі й визнаючи свої гріхи, щоб бути чистими й отримати благословення від первосвященника, коли той вийде зі храму. Отже, того дня Ізраїль стояв на своєму місці.
GSAM 84.1Коли настане остаточне очищення храму, наприкінці 2300 днів, справа Даниїла, разом із справами всіх праведних померлих, мала бути розглянута перед Богом. Отже, Даниїл стоїть у своєму місці.
GSAM 84Слова, запечатані до 1798 року
GSAM 84.2У відповідь на запитання Даниїла: «Мій пане, який цьому кінець?»23 йому було сказано: «заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця».24 Те, що так хвилювало Даниїла, — це «коли?», «як довго?» і «який цьому кінець?». Саме ці питання бентежили й турбували пророка, і саме ці речі мали бути закриті й запечатані аж до «часу кінця», а не вся книга Даниїла, як дехто вважав. До цього періоду 1798 року дослідники пророцтв мали розуміння щодо сімдесяти тижнів і усвідомлювали, що вони розпочалися 457 року до н. е., а публічне служіння Христа, Його смерть тощо відбувалися в точній відповідності до підрахунку — шістдесят дев’ять і сімдесят тижнів від тієї дати. Це точне виконання місії Спасителя у відповідності до цього підрахунку дало їм потужний доказ того, що Він справді був істинним Месією, і що дата початку сімдесяти тижнів була таким чином незмінно встановлена. Те, що вони не змогли виявити, що сімдесят тижнів були першою частиною 2300 днів, залишило це питання запечатаним аж до часу після 1798 року, як і було передбачено.
GSAM 84Ключ до 2300 днів
GSAM 84.3Тепер розглянемо факти цієї справи. До 1798 року тлумачі пророцтв не мали ясності щодо того, коли закінчаться 2300 днів. Вони могли розуміти символи, образ і звірів з книги Даниїла, але не могли визначити, де закінчаться 2300 днів, бо досі не мали уявлення про те, коли ці дні почалися. Як доказ цього ми читаємо в газеті Midnight Cry, адвентистському виданні, що тоді виходило в Нью-Йорку, у випуску від 15 червня 1842 року: «Дійсно цікаво бачити, як різні незалежні автори, починаючи з 1798 року, побачили те, чого раніше ніхто не помічав, — що сімдесят тижнів були ключем до 2300 днів».
GSAM 85Багато хто відкрив для себе світло
GSAM 85.1Оскільки це знання було «запечатане» доти, доки не настав призначений Господом час, щоб відкрити його для розуміння Його народу, так само, коли настав «час кінця», багато хто мав «бігати туди-сюди» по Писанні, досліджуючи ці речі. Якщо порівняти кілька перекладів цього тексту, ця ідея стане цілком зрозумілою.
GSAM 85.2Доктор Адам Кларк каже: «Багато хто намагатиметься з’ясувати сенс; і знання збільшиться — саме завдяки цьому».
GSAM 85.3У переглянутій німецькій Біблії Лютера ми читаємо: «Тож багато хто перегляне її й знайде велике розуміння».
GSAM 85.4У німецькій паралельній Біблії написано: «Багато хто перегляне її, і таким чином знання збільшиться».
GSAM 85.5Німецька Біблія Л. Ван Есса, яку папа дозволив читати також католикам, перекладає це так: «Багато хто буде її досліджувати, і знання стануть великими».
GSAM 85.6У шведській Біблії написано: «Багато хто буде досліджувати її, і знання стануть великими».
GSAM 85.7У переглянутій датсько-норвезькій Біблії написано: «Багато хто буде ретельно досліджувати, і знання стануть великими».
GSAM 85.8У виданні Midnight Cry від 15 червня 1842 року ми читаємо про це дослідження та здобуття знання про те, що до 1798 року було запечатане: «Хіба це не дивовижний збіг, що так багато авторів, не знаючи один про одного, дійшли одного й того самого висновку приблизно в один і той самий час?»
GSAM 86.1Тут ми наводимо список із двадцяти різних осіб і груп, які відкрили істину щодо закінчення 2300 днів не завдяки спілкуванню між собою, а в результаті ретельного дослідження Писань під впливом Духа Божого. На чолі цього списку ми ставимо Вільяма Міллера зі штату Нью-Йорк; за ним йдуть А. Дж. Крупп із Філадельфії, штат Пенсільванія; Девід Макгрегор із Фалмута, штат Мен; Едвард Ірвінг з Англії; Арчібальд Мейсон зі Шотландії; В. Е. Девіс із Південної Кароліни; Джозеф Вольф, який працював у різних частинах Азії; Александер Кемпбелл у своїй дискусії з Робертом Оуеном у 1829 році; капітан А. Ландерс із Ліверпуля, Англія; Леонард Генріх Кельбер зі Штутгарта, Німеччина; Лакунза з Іспанії; Хенцепетер з Гааги, Нідерланди; доктор Кападозе з Амстердама, Нідерланди; Рау з Баварії; священики з Татарії у 1821 році; дослідники Біблії з Ємену у своїй книзі під назвою «Seera»; Хенгстенберг з іншої частини Німеччини; росіяни на Каспійському морі; молокани на берегах Балтійського моря тощо.
GSAM 86.2Про те, як ця тема час від часу відкривалася дослідникам пророцтв, причому вони навіть не знали один про одного, свідчить наступне:—
GSAM 86.3У виданні Midnight Cry від 15 червня 1842 року містяться такі слова: «Щойно отримано книгу з такою назвою: „Two Essays on Daniel’s Prophetic Numbers of 2300 Days, and a Christian’s Duty to Inquire into the Church’s Deliverance, автор — Арчібальд Мейсон, євангельський служитель, Вішоутаун, Шотландія, Ньюберг. Надруковано Уордом М. Газелі за глазгоським виданням, 1820 р.“. У цій книзі Мейсон пише: „Нещодавно я побачив невелику брошуру, яка вперше була опублікована в Америці пастором В. Е. Девісом із Південної Кароліни, а в 1818 році перевидана у Варкінгтоні, на півдні Англії. Цей автор стверджує, що 2300 днів розпочалися з 70 тижнів (розд. 9:24). Я змушений погодитися з цією думкою“».
GSAM 87Девіс із Південної Кароліни
GSAM 87.1У тому ж номері Midnight Cry редактор зазначив: «Книга Девіса, мабуть, була написана близько 1810 року». Говорячи про міркування, викладені в книзі, він зазначає: «Читач міг би справді уявити, що читає твори Міллера, Літча, Сторрса чи Хейла, але ми вважаємо, що жоден із сучасних авторів, які пишуть про Друге пришестя, не знав про існування цієї книги аж до минулого тижня. Редактор цього видання [Cry] раніше про неї ніколи не чув. Позиція Девіса щодо часу, яку підтримав Мейсон, полягала в тому, що 2300 днів закінчаться з єврейським роком 1843 — нашим 1844 роком».
GSAM 87Джозеф Вольф та ще двадцять осіб
GSAM 87.2У випуску Midnight Cry від 31 серпня 1843 року ми читаємо, що «у 1822 році Джозеф Вольф (з Англії) опублікував книгу під назвою „He Will Come Again, the Son of Man in the Clouds of Heaven“». А далі — що «у 1826 році двадцять осіб, що належали до різних ортодоксальних течій, зібралися в Лондоні разом із паном Вольфом, щоб вивчати Біблію. Вони одностайно дійшли того самого висновку. Вони додали 45 років до 1260». Додавши 45 років до 1260 років, які закінчилися в 1798 році, ми отримаємо кінець 1843 року за єврейським календарем, що насправді відповідає нашому 1844 року.
GSAM 87Позиція Александера Кемпбелла
GSAM 87.3У тому ж номері газети про Александера Кемпбелла зазначено, що «у 1829 році він провів свою знамениту дискусію з невіруючим Робертом Оуеном, під час якої стверджував, що видіння Даниїла сягають кінця часу, що 2300 днів — це роки і що вони закінчаться приблизно через 1847 років від народження Христа, що, за його власними розрахунками, було на чотири роки раніше за загальноприйняте літочислення». Отже, за його розрахунками 2300 днів фактично закінчувалися наприкінці 1843 року за повними єврейськими роками, відрахованими від нашої ери — тобто насправді у 1844 році.
GSAM 88.1У випуску Midnight Cry від 21 вересня 1843 року міститься згадка про отриману книгу під назвою «A Voice to Britain and America, in a Scriptural statement of the second advent of our Lord and Saviour, which we daily pray for, saying, „Thy kingdom come, thy will be done in earth as it is in heaven,“25 капітана А. Ландерса з Ліверпуля, видана видавництвом S. Kent and Co., 1839 рік».
GSAM 88.2«Він, як і інші, наводить розрахунок часу, визначаючи кінець 2300 днів як 1847 років від фактичного народження Христа». Це відповідало б нашому 1844 року, оскільки Він народився на чотири роки раніше, ніж за загальноприйнятим літочисленням.26
GSAM 88Леонард Генріх Кельбер
GSAM 88.3У виданні Review and Herald від 17 травня 1892 року опубліковано статтю пастора Л. Р. Конраді з Гамбурга (Німеччина), в якій він зазначає:
GSAM 88.4«Більшість наших читачів, мабуть, чули про відомого лютеранського прелата Бенгеля, який у минулому столітті [за даними Шаффа, Бенгель помер у 1751 році] визначив час явлення нашого Господа на 1836 рік, ґрунтуючи свої розрахунки на числі 666 з Книги Об’явлення. Але задовго до того, як цей термін минув, почав писати інший чоловік — головний шкільний вчитель на ім’я Леонард Генріх Кельбер. Його перша брошура з’явилася у 1824 році під назвою „Кінець близько“ і містила тлумачення 24-го та 25-го розділів Євангелія від Матвія. Вона була надрукована в Баварії. Але в 1835 році у Штутгарті вийшла більша брошура з тією ж назвою, що містила 126 сторінок. Це буде особливо цікаво, і щоб наші читачі могли краще уявити собі ситуацію, я додаю переклад титульної сторінки: „Кінець наближається, що доведено ґрунтовно й переконливо на основі Слова Божого та останніх подій; що повністю спростовує всі упередження щодо очікування приходу нашого Господа або визначення часу; ясно показуючи, як прелат Бенгель помилився на сім років щодо великого вирішального року; адже не 1836, а 1843 рік є кінцевою датою, коли завершиться велика боротьба між світлом і темрявою, і на землі розпочнеться довгоочікуване царювання миру нашого Господа Ісуса“.
GSAM 89.1«Друге видання вийшло у 1841 році, також у Штутгарті, і, наскільки мені відомо, ще одне — у Саксонії. Як вказує титульна сторінка, ця брошура, спростувавши поширені упередження, чітко й ясно показує існуючий зв’язок між 2300 днями з 8-го розділу книги Даниїла та 70 тижнями з 9-го розділу книги Даниїла і відносить їх до 1843 року (за єврейським календарем — 1843 рік, за нашим — 1844 рік). Далі, у решті книги, він на основі ознак часу показує, що ця подія має бути вже близько.
GSAM 89.2«Сам факт виходу кількох видань свідчить про інтерес, який вона викликала. Брат Шехе, який зараз мешкає в Австралії, побачив рекламу цієї брошури навіть у віддаленій провінції Сілезії, і, замовивши її, прочитав із великим інтересом за зачиненими дверима. У книзі не можна знайти жодних слідів того, що автор мав будь-яке уявлення про подібний рух у світі, і все ж завдяки Духу Божому він дійшов тих самих висновків.
GSAM 89.3«У 1842 році він написав ще більшу брошуру обсягом 286 сторінок, також у Штутгарті, під назвою „Основні та біблійні роздуми щодо створення та тривалості світу; або вичерпна відповідь на питання: Чому Бог створив світ за шість послідовних днів — наближення нашого Господа, щоб судити антихриста — великі та радісні події 1843 року“».
GSAM 89«Бен Езра» (Лакунза)
GSAM 89.4Приблизно у 1812 році Лакунза в Іспанії опублікував книгу під назвою The Coming of Messiah in Majesty and Glory. Автор використовував псевдонім «Бен Езра» і, як вважається, був наверненим євреєм. Едвард Ірвінг з Англії, розпочавши свою діяльність щодо Другого пришестя, переклав цю книгу англійською мовою. Таким чином, ця історія була викладена щонайменше двома мовами.
GSAM 89.5Дійсно цікаво, через багато років, зібрати воєдино висновки різних дослідників, які від початку минулого століття аж до 1840 року обчислювали період у 2300 днів і визначали сімдесят тижнів як першу частину цього періоду, а потім виявити, що всі вони сходяться в тому, що цей період закінчився у 1844 році.
GSAM 901844 рік — справжня кінцева дата 2300 днів
GSAM 90.1Може виникнути питання: чи можемо ми бути впевнені, що 1844 рік є справжньою датою закінчення 2300 днів? Так! Адже так само, як помилкове виконання пророцтва не може настати в час, призначений для справжнього виконання, так само ми маємо дійти висновку, що 1844 рік є правильною кінцевою датою для 2300 днів. Бог, який приховав це знання аж до 1798 року й обіцяв, що тоді світло засяє, своїм безпомилковим Духом направляв тих, хто щиро шукав Його, щоб правильно зрозуміти час. Настав час, коли «знання» з цього питання мало «збільшитися», і Він дав справжнє світло.
GSAM 90.2Знайшовши кінцеву дату того часу, про який людям стало відомо в «час кінця», варто запитати про значення цього відкриття. Ми бачимо, що в цей період, під час завершення євангельської роботи, має бути проголошено конкретний час для проведення суду. «І побачив я», — каже Іван, — «іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові. І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела».27 Справжні ангели не проповідують Євангеліє людям. Людина є тим посланцем, якого сам Господь обрав для проповідування Свого Євангелія аж до кінця світу.28 Отже, цей ангел є символом євангельського послання, яке сповіщає про настання часу суд «розпочати від Божого дому».29 Таке послання не могло бути викладене на основі Писань, доки в них не було виявлено час, що веде до суду. Період у дві тисячі триста днів, як уже зазначалося, сягає до слідчого суду над Божим народом.
GSAM 91День примирення — час суду
GSAM 91.1День примирення, очищення земного храму, євреї завжди розуміли і досі розуміють як день суду. І навіть зараз, у своєму розсіяному стані, хоча вони й не можуть дотримуватися всіх обрядів давніх часів, пов’язаних із цим урочистим днем, вони все одно відзначають його як день суду. На підтвердження цього ми спочатку процитуємо уривок із єврейської газети, що виходила у Сан-Франциско, Каліфорнія, під назвою The Jewish Exponent — органу ортодоксальних євреїв на захід від Скелястих гір. У випуску за вересень 1892 року було опубліковано повідомлення про те, що до виходу наступного номера настануть сьомий місяць і День примирення. Сьомий місяць вони називають Тішрі, а шостий — Елул; отже, у газеті зазначалося: «Настав місяць Елул, і щоранку в ортодоксальних синагогах лунають застережливі звуки шофара [труби, в яку слід було сурмити з першого по десятий день сьомого місяця, Псалом 81:3, 4], що закликають готуватися до дня пам’яті та остаточного суду Йом Кіпур». Оскільки наближався кінець Елула, шостого місяця, а Тішрі, сьомий місяць, мав незабаром розпочатися, вони щоранку протягом десяти днів чули звуки труби, що сповіщали про остаточний суд року за цією прообразною системою.
GSAM 91Свідчення єврейського рабина
GSAM 91.2Знову ж таки, у 1902 році рабин Ісидор Майєрс, який очолював велику єврейську громаду в Сан-Франциско, штат Каліфорнія, оголошуючи День примирення, сказав: «Переступаючи поріг часу від одного року до іншого, ізраїльтянин неминуче згадує про створення світу та вселенську владу Творця і закликається відсвяткувати, під звуки труби, так би мовити, річницю народження часу та коронацію великого Царя. Також голос тієї самої труби, або шофара, закликає його ретельно проаналізувати свої вчинки за минулий рік, стоячи з трепетом перед всевидючим оком Вічної Справедливості, що сидить на троні суду».
GSAM 92.1Оскільки в єврейському храмовому богослужінні храм очищався раз на рік, Даниїлу, мабуть, було очевидно, що це очищення храму наприкінці двох тисяч трьохсот днів має стосуватися чогось іншого, ніж щорічне прообразне богослужіння. Господь уже наставляв Свій народ, що при використанні символів у пророцтвах вказаний час слід рахувати «по року за день».30 Отже, цей період у дві тисячі триста днів, як ми бачили, триває до завершення служіння Христа як Первосвященника в небесній святині — до слідчого суду над тими, чиї справи через сповідь були перенесені до небесної святині.
GSAM 92Повідомлення про суд, яке мало надійти у 1844 році
GSAM 92.2Після того як було виявлено час, коли почнеться суд над святими, відкрився шлях для того, щоб, згідно з порядком подій, визначеним Господом і зазначеним у пророцтві, могло бути проголошено послання: «настала година суду Його». Зверніть увагу: тут не сказано, що одразу після виявлення цього часу буде проголошено послання, а що світло, яке раніше було «запечатане», має стати ясним. Ми чітко бачимо, що це було здійснено. У наступних розділах стане очевидним, що Господь так само чітко визначив час, коли буде проголошено послання про прихід, і так само буквально це проголошення було передано світові.
Примітки
- Даниїла 12:8–10. ↩
- Даниїла 8:17. ↩
- Даниїла 12:4. ↩
- Повторення Закону 29:29. ↩
- Наума 3:2. ↩
- Наума 1:5–9. ↩
- Наума 2:3–5. ↩
- Йоіла 2:1. ↩
- Софонії 2:1–3. ↩
- Даниїла 11:35. ↩
- Даниїла 12:7. ↩
- Об’явлення 11:3. ↩
- Об’явлення 11:7–9. ↩
- Андерсон, Annals of the English Bible, с. 494. ↩
- Thomas Dick on the Improvement of Society, с. 154. ↩
- Тьєр, French Revolution, т. 2, с. 371. ↩
- Там само, с. 338. ↩
- Там само, с. 365. ↩
- Об’явлення 11:11, 12. ↩
- Даниїла 8:14. ↩
- Даниїла 12:6–8. ↩
- Даниїла 12:13. ↩
- Даниїла 12:8. ↩
- Даниїла 12:9. ↩
- Матвія 6:10. ↩
- Дата на полях до Матвія 2:1. ↩
- Об’явлення 14:6, 7. ↩
- Матвія 28:19, 20. ↩
- 1 Петра 4:17. ↩
- Числа 14:34; Єзекіїля 4:6. ↩