Розділ 5 — Послання про Друге пришестя

GSAM 93.1«Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що [на полях: Він] близько, під дверима! Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої».¹

GSAM 93.2У цьому уривку з Писання наша увага звернена на той час, коли можна зрозуміти, що прихід Христа «під дверима», з такою самою впевненістю, з якою ми знаємо, що наближається літо, коли бачимо, як з’являються перші ніжні молоді листочки. Можна також зрозуміти, що ми прийшли до того покоління, яке не зійде зі сцени, доки не прийде сам Христос. Коли настає час зрозуміти цю притчу, безперечно, що це час Господній, щоб підняти вчителів, які навчатимуть цієї притчі. Запитання апостола, поставлене в іншому контексті, однаково стосується й цього випадку: «як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?»²

GSAM 93Час для знамень

GSAM 93.3У попередньому розділі ми бачили, як було отримано знання про закінчення періоду у дві тисячі триста днів і що він тривав аж до години «суду Його». У притчі, представленій тут, ми підходимо до часу Господнього для цієї притчі та проголошення світу послання про «суд». Згадавши про велику «скорботу», яка мала спіткати Його народ і яка мала бути «скорочена», Спаситель сказав: «зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського».³

GSAM 94.1Зверніть увагу: про останню згадану ознаку не сказано, що це ознака Його приходу; це ознака того, що Син Людський вже там, що Його бачать, як Він приходить. Події, наведені в цьому тексті як знамення, на яких ґрунтується віра в Його близьке пришестя, — це знамення на сонці, місяці та зірках. Інші події, що йдуть за ними, відбуваються у зв’язку з Його фактичним пришестям на хмарах небесних. Отже, одразу після третього з цих знамень — того, що стосується зірок — настає час, коли Господь підніме Своїх вчителів, щоб вони навчали, що пришестя Христа вже під дверима.

GSAM 94.2Що стосується часу появи цих знамень: сонце мало потемніти одразу після великої скорботи.⁴ Як зазначає Марк, це мало статися «за тих днів, по скорботі отій».⁵ Наш Спаситель сказав, що дні мають бути скорочені. За указом Марії Терезії та Актами про толерантність від 1773 до 1776 років лють переслідувань проти церкви була скорочена. Хоча влада, що здійснювала переслідування, зберігала контроль над цивільною владою аж до 1798 року, її переслідування припинилися приблизно в 1773 році. Порівнюючи висловлювання Спасителя, можна визначити, що перша з цих ознак мала місце між 1773 і 1798 роками.

GSAM 94Темний день і ніч

GSAM 94.319 травня 1780 року сонце надприродним чином потемніло. Це не було затемненням, оскільки Місяць був у повній фазі напередодні. Незважаючи на це, над усією північно-східною частиною Сполучених Штатів панувала темрява з одинадцятої години ранку до одинадцятої години ночі. Тоді не лише Сонце потемніло, але й Місяць відмовився відбивати сонячне світло. Це була темрява, яка заважала Сонцю світити на диск Місяця. І, як висловився Ной Вебстер багато років по тому, «жодного задовільного пояснення цієї темряви так і не було надано».

GSAM 95.1Про цей темний день астроном Гершель сказав: «Темний день у Північній Америці був одним із тих дивовижних природних явищ, про які завжди читатимуть із цікавістю, але які філософія не в змозі пояснити».

GSAM 95.2Ті, хто описував темряву ночі 19 травня 1780 року, зазначали, що, незважаючи на повний місяць, «якби кожне небесне світило зовсім згасло, то й тоді темрява, що огорнула землю, не була б такою непроглядною».

GSAM 95Падіння зірок

GSAM 95.3Третє з цих знамень — падіння зірок — здійснилося 13 листопада 1833 року. Тієї ночі, а точніше за п’ять годин до світанку, відбувся метеорний дощ, який одні порівнювали з потоками вогню, що спускалися з неба, а інші — з іскрами, що вилітали з величезного феєрверку. Це явище охопило всю Північну Америку — від Мексиканської затоки на півдні до Гудзонової затоки на півночі, і від Сандвічських островів на заході до відстані кількох сотень миль від Ліверпуля на сході. Де б його не спостерігали, це був той самий безперервний дощ із зірок, що падали так густо, як сніжинки під час снігової бурі.

GSAM 95.4Щодо цього зоряного дощу 1833 року ми наводимо ще один уривок із газети Connecticut Observer від 25 листопада 1833 року:—

GSAM 95.5«Редактор газети Old Countryman ставиться до „падаючих зірок“ дуже серйозно. Він каже: „Ми вбачаємо у вогняному дощі, який ми бачили минулої середи вранці, величний символ, вірного глашатая, сповненого милосердя, ознаку великого і страшного дня, свідками якого стануть мешканці землі, коли буде відкрита шоста печатка. Цей час вже наближається, про нього йдеться не лише в Новому Завіті, а й у Старому Завіті; і більш точного зображення фігового дерева, що скидає свої плоди під поривами потужного вітру, годі було й уявити“».

GSAM 96Пророцтво Томаса Бернетта

GSAM 96.1Людей навчали їхні попередники очікувати буквального виконання цього знамення. Томас Бернетт у своїй праці Theory of the Earth, надрукованій у Лондоні 1697 року, сказав про Матвія 24:29:—

GSAM 96.2«Без сумніву, у той час з’являться всілякі вогняні метеори; серед них — так звані падаючі зірки, які, хоч поодинці й не є чимось значним, але якщо їх стане велика кількість і вони падатимуть, як каже пророк, наче листя з виноградної лози чи фіги з фігового дерева, то це буде дивовижне видовище... Нам не слід розглядати ці речі як гіперболічні та поетичні висловлювання, а як відверті пророцтва та події, що буквально збудуться».

GSAM 96Свідчення професора Олмстеда

GSAM 96.3Професор Олмстед з Єльського коледжу, штат Массачусетс, якого називали «найвидатнішим метеорологом Америки», сказав про падаючі зірки 13 листопада 1833 року:—

GSAM 96.4«Масштаби метеорного дощу 1833 року були такими, що охопили чималу частину земної поверхні — від середини Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході; і від північного узбережжя Південної Америки до невизначених регіонів серед британських володінь на півночі. Видовище падаючих зірок було не лише видимим, але й скрізь мало однаковий вигляд».

GSAM 96.5Про це явище, яке розпочалося близько 23:00 12 листопада і тривало до приблизно 4:00 ранку 13-го, професор каже:—

GSAM 96.6«Ті, кому пощастило стати свідками видовища падаючих зірок вранці 13 листопада 1833 року, ймовірно, побачили найграндіозніший небесний феєрверк, який коли-небудь спостерігався від створення світу, або принаймні за весь час, що охоплюють сторінки історії».

GSAM 97Зоряний дощ спостерігали також у Європі

GSAM 97.1З книги, опублікованої Леонардом Генріхом Кельбером у Штутгарті, Німеччина, у 1835 році, ми дізнаємося, що це явище повторилося на тому боці Атлантики в тому ж місяці, але на кілька днів пізніше. Він пише:

GSAM 97.2«25 листопада 1833 року на європейському континенті відбулося чудове видовище падіння зірок», і «у Мінстербурзі, Сілезії, зірки падали, немов вогняний дощ. Разом із ними падали вогняні кулі, що робили ніч настільки світлою, що люди думали, ніби будинки поруч із ними загорілися.

GSAM 97.3«У той самий час у Пріні, Австрія, відбувалося падіння зірок, яке охопило територію понад п’ятсот квадратних миль. Дехто описував це як потоки вогню, що спускалися з неба. Дехто називав це вогняним дощем. Коні злякалися цього і падали на землю. Багато людей захворіли від страху».

GSAM 97Застосування притчі

GSAM 97.4Продовжуючи цю лінію пророцтва після виконання третьої ознаки — падіння зірок — наш Спаситель каже: «Тепер навчіться притчі про фігове дерево». Ці слова стосуються не того покоління, яке жило, коли наш Господь виголошував цю проповідь, а того покоління, яке мало побачити, як ці речі здійсняться — не здійснюються, а здійсняться. Події, що мають здійснитися як знаки того, що Христос уже під дверима, не включають струсу небес, коли Його побачать, як Він насправді приходить. Ці знаки Його близького приходу включають саме цю третю ознаку — ту, що стосується зірок. Визначений Господом час, коли люди мають навчитися притчі про фігове дерево, припадає на період після 1833 року. Ось час, призначений Господом, щоб світ прокинувся до великої істини: що Його прихід уже під дверима, і що Він прийде ще до того, як покоління, яке чує цю притчу, відійде. Отже, ми бачимо, як у цьому пророцтві визначено час, коли світові має бути оголошено велике проголошення про прихід.

GSAM 98Всесвітнє проголошення

GSAM 98.1На виконання цього пророцтва ми бачимо, що саме тоді, у 1833 році, Господь піднімав Своїх посланців або служителів у різних частинах світу, які з 1833 по 1844 рік проголошували, що прихід Христа наближається, вже «під дверима»; і вони навчали притчі про фігове дерево, вказуючи на ці знаки Його приходу, так як Він їх навчив робити. Це послання, чи то від живого вчителя, чи то за допомогою друкованого слова, дійшло до кожної місіонерської станції у світі та до кожного морського порту на землі.

GSAM 98.2Масштаби поширення цього послання чітко виклав редактор видання Voice of Truth з Рочестера, штат Нью-Йорк, у випуску за січень 1845 року:

GSAM 98.3«Вічне Євангеліє, як описано в Об’явленні 14:6, 7, проповідувалося кожному народу, роду, мові та племені; голосно промовляючи: „Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела“. Жодне твердження не може бути більш чітко підтверджене фактами, ніж те, що це послання було донесено до кожного народу та мови під небом протягом останніх кількох років у проповіді про прихід Христа в 1843 році [1843 за єврейським календарем — за нашим календарем 1844 рік] або найближчим часом. Завдяки лекціям та публікаціям ця звістка поширилася по всій землі, а слова — аж до кінців світу».

GSAM 98.4Деякі люди, не знайомі з фактами, вважали рух Другого пришестя обмеженим певною місцевістю, припускаючи, що це справа, пов’язана з Вільямом Міллером та кількома сотнями служителів, які співпрацювали з ним у північній частині Сполучених Штатів. Для таких людей може стати несподіванкою дізнатися, що рух в Америці, в якому пастори Міллер і Хаймс були провідними лідерами, був лише невеликою частиною великого руху, який, як зазначено вище, поширився «до кінців землі».

GSAM 99ЯК РУХ РОЗПОЧАВСЯ У РІЗНИХ КРАЇНАХ

GSAM 99.1Настав час Господній, щоб це проголошення поширилося по всьому світу, і в двадцяти чи більше різних куточках землі, приблизно в один і той самий час, з’явилися люди, які, не знаючи про діяльність один одного, вирушили, щоб проголошувати це послання по всіх куточках землі. Ті, про кого згадується в 4-му розділі, хто отримав світло щодо закінчення 2300 днів, за одним винятком — А. Кемпбеллом, — були спонукані до проголошення Вістки першого ангела з Об’явлення 14; це також відбувалося під безпосереднім впливом Духа Божого, а не шляхом обміну світлом один з одним.

GSAM 99Порівняння з Реформацією

GSAM 99.2Якщо застосувати до цього руху те саме правило, яке Д’Обіньє застосував до виникнення великої Реформації XVI століття, то його, безсумнівно, слід вважати посланням Господнім і таким, що відбулося в час Господній. Про ту Реформацію в цілому історик сказав:

GSAM 99.3«Німеччина не передавала істину Швейцарії, Швейцарія — Франції, а Франція — Англії. Усі ці країни отримали її від Бога, так само як одна частина світу не передає світло іншій частині; але та сама сяюча куля передає його безпосередньо всій землі. Христос, Схід із висоти, безмежно піднесений над усім людством, був у період Реформації, як і під час заснування християнства, тим божественним вогнем, що дарував життя світові. У XVI столітті одне й те саме вчення одночасно утвердилося в домівках і церквах найвіддаленіших і найрізноманітніших народів. Причина в тому, що той самий Дух всюди діяв, породжуючи ту саму віру.

GSAM 99.4«Реформація в Німеччині та в Швейцарії підтверджують цю істину. Цвінглі не мав жодних контактів із Лютером. Безсумнівно, між цими двома людьми існував зв’язок, але шукати його треба понад землею. Той, хто з неба дав істину Лютеру, дав її й Цвінглі. Бог був посередником у спілкуванні між ними. „Я почав проповідувати Євангеліє“, — каже Цвінглі, — „у році благодаті 1516-му, іншими словами, у той час, коли про ім’я Лютера в нашій країні ще ніхто не чув. Я пізнав вчення Христа не від Лютера, а зі Слова Божого. Якщо Лютер проповідує Христа, він робить те саме, що й я; ось і все“».⁶

GSAM 100.1Говорячи про діяльність Фареля та Лефевра у Франції, історик зазначає:

GSAM 100.2«Отже, Реформація у Франції не була чужоземним ввезенням. Вона зародилася на французькій землі; проросла в Парижі; свої перші корені пустила саме в університеті, який становив другу за значимістю силу в римському християнському світі. Бог поклав засади цієї справи в щирі серця людей з Пікардії та Дофіне ще до того, як вона розпочалася в будь-якій іншій країні.

GSAM 100.3«Ми бачили, що швейцарська Реформація була незалежною від німецької. Французька Реформація, у свою чергу, була незалежною від обох. Ця справа розпочалася одночасно в цих різних країнах, без будь-якого взаємозв’язку між ними; так само, як у битві всі різні сили, що складають армію, рухаються в один і той самий момент, хоча одна не наказує іншій рухатися, бо всі чують один і той самий наказ, що походить від одного й того самого головнокомандувача. Час настав, народ був готовий, і Бог розпочав Реформацію Своєї Церкви в усіх країнах одночасно. Такі факти свідчать про те, що велика Реформація XVI століття була божественним ділом».⁷

GSAM 100.4Щодо Реформації в Англії, під керівництвом Томаса Білні, Фріта, Тіндаля та інших, Д’Обіньє далі зазначає:—

GSAM 100.5«Отже, Реформація в Англії розпочалася незалежно від Лютера та Цвінглі, походячи виключно від Бога. У всіх цих країнах християнського світу відбувалася одночасна дія Божого Слова. Початком Реформації в Оксфорді, Кембриджі та Лондоні став грецький Новий Завіт, опублікований Еразмом. [Тіндаль і Томас Білні покинули Кембридж у 1519 році.] Настав день, коли Англія пишалася цим високим походженням Реформації».⁸

GSAM 101.1Проголошення приходу Христа відбулося подібно до того, що було описано вище щодо Реформації. Люди одночасно почали діяти у більш ніж чотири рази більшій кількості частин світу, не знаючи один про одного й не маючи жодного спілкування щодо своїх поглядів, і почали проголошувати ті самі істини Святого Писання не просто у чотирьох націях землі, а всьому цивілізованому світі.

GSAM 101Діяльність Джозефа Вольфа

GSAM 101.2На цьому етапі доречно було б звернути увагу на факти, що стосуються масштабів проголошення приходу:—

GSAM 101.3«У 1831 році Джозеф Вольф, доктор богослов’я, був відправлений як місіонер із Великої Британії для служіння серед євреїв Палестини. Згідно з його щоденниками, аж до 1845 року він проповідував про швидке пришестя Господа в Палестині, Єгипті, на берегах Червоного моря, у Месопотамії, Криму, Персії, Грузії, по всій Османській імперії, у Греції, Аравії, Туреччині, Бухарі, Афганістані, Кашмірі, Гіндустані, Тибеті, у Голландії, Шотландії, Ірландії, у Константинополі, Єрусалимі, на острові Святої Єлени, а також на борту кораблів у Середземному морі та в Нью-Йорку, звертаючись до представників усіх конфесій. Він заявляє, що проповідував серед євреїв, турків, мусульман, парсів, індуїстів, халдеїв, єседів, сирійців, сабеїв, пашам, шейхам, шахам, королям Органша та Бухари, королеві Греції тощо».⁹

GSAM 101.4У Ємені, регіоні, населеному нащадками Ховава, тестя Мойсея, Джозеф Вольф побачив книгу, про яку він так говорить: «Араби цього краю мають книгу під назвою „Seera“, яка розповідає про „Друге пришестя Христа та Його царювання у славі!“»¹⁰

GSAM 102.1У Ємені він провів шість днів із рехабітами, про яких він каже: «Вони не п’ють вина, не насаджують виноградників, не сіють, мешкають у наметах та пам’ятають про доброго старого Йонадава, сина Рехава; я знайшов серед них нащадків Ізраїля з покоління Дана, які мешкають поблизу Теріма в Хатрамауті, котрі разом з нащадками Рехава очікують скорого приходу Месії на хмарах небесних».

GSAM 102.2З вищесказаного ми бачимо, що за ті чотирнадцять років сам Вольф проголошував звістку про те, що прихід Христа вже під дверима, у понад двадцяти різних країнах. У той самий час ця доктрина широко поширювалася в Німеччині, особливо на півдні серед моравців.

GSAM 102Послання в Німеччині та Росії

GSAM 102.3Англійський письменник Мурант Брок повідомляє нам, що «у Вюртемберзі існувала християнська колонія, що налічувала сотні людей, які очікували на швидке пришестя Христа». Цю доктрину проповідував у інших частинах Німеччини Хенгстенберг, якого на той час вважали найталановитішим теологом Німеччини.

GSAM 102.4У виданні Review and Herald від 13 грудня 1892 року пастор Л. Р. Конраді з Німеччини зазначає:

GSAM 102.5«Бенгель у Німеччині розпалив у багатьох серцях любов до приходу нашого Господа, що спонукало тисячі людей вивчати пророче слово, як ніколи раніше... Світло засяяло в Німеччині, і там поширювалися публікації, що пояснювали значення 2300 днів. Потім відбулося релігійне пробудження, особливо у Вюртемберзі, і коли почалися переслідування, сотні сімей вирушили до Південної Росії, де поширювали це вчення серед своїх співвітчизників, які переїхали туди багато років тому. Коли пастори закривали свої церкви, за дуже рідкісними винятками вони проводили свої „stunden“, або „годинні“ зібрання, у приватних будинках, і сотні людей наверталися. Навіть у той час серед них обговорювалося питання про суботу, але оскільки ніхто не наважувався розпочати, ця тема була придушена. Один російський селянин навернувся під час „штунден“, і тоді він розпочав таку саму роботу серед росіян. Це зрештою призвело до великого сучасного руху „штундистів“, вплив якого поширюється на найвіддаленіші куточки Сибіру та Закавказзя».

GSAM 103.1У виданні Review and Herald від 31 липня 1891 року міститься заява пастора Конраді щодо брата Шехе з Австралії, який на той час, про який він згадує, мешкав у Сілезії та частину часу працював на благо внутрішньої місії отця Госнера, відомого німецького євангеліста-богослова. Від брата Шехе він наводить таке щодо книги Кельбера:—

GSAM 103.2«Після 1836 року, або коли закінчився термін дії Розрахунків Бенгеля, у газеті повіту Швейдніц з’явилося оголошення від місцевої книгарні пана Зоммерфельдта про книгу Л. Генрі Кельбера, присвячену великим і радісним подіям, які мали відбутися у 1843 та 1844 роках. Точної назви книги я не пам’ятаю. Ми придбали згадану книгу і прочитали її разом із групою зацікавлених осіб за зачиненими дверима у 1839–1840 роках. У книзі на основі книг Даниїла, Об’явлення та 24-го розділу Євангелія від Матвія доводилося, що кінець світу наближається, а також містилася таблиця розрахунків, яка показувала, як було отримано зазначену дату».

GSAM 103Послання у Великій Британії

GSAM 103.3В англійському виданні під назвою The Millennium зазначено, що «сімсот служителів англіканської церкви проголошували про повернення Викупителя». Серед найталановитіших служителів того часу були ті, хто проповідував вчення про прихід Христа в Англії в період з 1840 по 1844 рік. З них ми згадаємо імена Бікерстета, Біркса, Брукса, Брока, Габершона, Пліна, Фремантла, Натана Лорда, Макніла, Вінтерса, Каммінгса, Дж. А. МакКоула, доктора богослов’я, д-ра Нісбетта, преподобного А. Далласа, магістра мистецтв [у своїй книзі Look to Jerusalem, на сторінці 114, він застосовує притчу з Матвія 24 до цього покоління], Берджеса, Раутона, Ганнера, Баркера, Бонхема, Ділтрі тощо.

GSAM 104Послання в Нідерландах

GSAM 104.1Вчення про Друге пришестя було проголошене в Нідерландах Хенцепетером, якого, як кажуть, на той час вважали найздібнішим служителем у цій країні. Він був хранителем Королівського музею в Гаазі, призначеним самим королем. У листі, написаному до редактора видання Midnight Cry у червні 1844 року, він розповідає про себе, що його увагу на цю тему вперше привернув дуже вражаючий сон. Він дослідив Святе Писання з цього приводу і в 1830 році опублікував брошуру, в якій виклав цю доктрину. У 1841 році він опублікував ще одну брошуру про кінець світу. У тому ж листі він зазначає, що вперше дізнався про Вільяма Міллера та інших, які публічно проповідували вчення про близьке пришестя Христа, у 1842 році під час розмови з чоловіком, який приїхав до Голландії з Америки.

GSAM 104Послання в Татарії

GSAM 104.2Ще у 1821 році в Татарії вірили в вчення про прихід Господа і навчали його. Приблизно в цей час до цієї країни було відправлено ірландського місіонера, і татарський священик поставив йому запитання: «Коли Христос прийде на Друге пришестя?» Він відповів, що нічого про це не знає, на що священик висловив велике здивування такою відповіддю від місіонера, який прибув, щоб навчати їх вченням Біблії, і зауважив, що, на його думку, «це мав би знати кожен, хто має Біблію». Потім священик виклав свої погляди, заявивши, що, на його думку, Христос прийде приблизно в 1844 році н. е. Цей факт наведено в журналі Irish Magazine за 1821 рік.

GSAM 104Послання в Америці, Індії та на континенті

GSAM 104.3У книзі Advent Tracts, том 2, сторінка 135, 1844 року, Мурант Брок з Англії пише:

GSAM 105.1«Очікування близького повернення Викупителя та голос застереження лунають не лише у Великій Британії, а й в Америці, Індії та на європейському континенті. В Америці близько трьохсот служителів слова проповідують саме послання „ця Євангелія Царства“, тоді як у цій країні близько семисот представників англіканської церкви піднімають той самий заклик».

GSAM 105До кожного морського порту на Землі

GSAM 105.2Е. Р. Пінні з Сенека-Фолс, штат Нью-Йорк, відданий баптистський служитель, який присвятив своє життя проголошенню вчення про прихід, у своїй праці Exposition of Matthew 24 на сторінках 8 та 9 сказав:—

GSAM 105.3«Ще в 1842 році публікації про Друге пришестя були надіслані до кожної місіонерської станції в Європі, Азії, Африці та Америці, по обидва боки Скелястих гір... Капітани наших суден і моряки розповідають нам, що вони не заходять у жоден порт, де б їх не чекало це проголошення, яке прибуло туди раніше за них, і що до них часто звертаються з запитаннями щодо нього».

GSAM 105Три тисячі проповідувачів Послання

GSAM 105.4Пастор Г. В. Мітчел із Зейнсвілля, штат Огайо, ще один служитель, який сам проповідував це вчення, сказав автору під час розмови в Ньюарку, штат Огайо, 8 серпня 1894 року, що пастор Вільям Міллер розповів йому під час розмови в Макконнеллсвіллі, штат Огайо, у вересні 1844 року, що він мав «імена та адреси трьох тисяч служителів у різних частинах світу, які проголошували: „Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його“, причому більша частина з них перебувала в Північній Америці та Великій Британії».

GSAM 105.5Вільям Міллер, говорячи про широке поширення цього «заклику», сказав:

GSAM 105.6«По одному-двох у кожному куточку світу проголошували цю новину, і всі сходяться щодо часу — Вольф з Азії; Ірвінг, що нещодавно жив в Англії; Мейсон зі Шотландії; Девіс із Південної Кароліни; а також чимало людей у цьому регіоні проголошують або проголошували цей заклик».¹¹

GSAM 106Voice of Elijah Хатчінсона розіслано повсюдно

GSAM 106.1У 1837 році пастор Р. Хатчінсон був відправлений з Англії до Канади як місіонер весліанської церкви. Зрештою він оселився в Монреалі. Він мав дуже широке коло знайомств у зарубіжних країнах. У 1843 та 1844 роках він видавав газету під назвою Voice of Elijah, в якій розглядав вчення про пришестя. Маючи легкий доступ до суден, що курсували до інших країн, та користуючись привілеєм надсилати великі партії своїх видань без витрат на поштові збори, він розсилав їх у величезних кількостях у всі куточки світу. Про свою діяльність він казав, що безкоштовно надсилав їх до Нової Шотландії, Нью-Брансвіка, Ньюфаундленду, Англії, Ірландії, Шотландії, Уельсу, Франції, Німеччини, Константинополя, Риму, а також у всі частини Британської імперії та її колоній.

GSAM 106На Сандвічських островах

GSAM 106.2У випуску Midnight Cry від 12 жовтня 1843 року був опублікований лист від пані О. С. Бернхем із Калоа, острова Кауї, на Сандвічських островах. Вона та її чоловік працювали там шкільними вчителями. Вони прийняли вчення про прихід і проповідували його там, а група віруючих проводила богослужіння разом із ними на островах.

GSAM 106Порівняння цього Послання з проповіддю Івана Христителя

GSAM 106.3Отже, ми бачимо, що вчення про прихід проповідувалося в обсязі, цілком достатньому для виконання пророцтв Писання щодо нього.

GSAM 106.4Послання, яке мало сповіщати про перше пришестя Христа, пророк Ісая виклав такими словами: «Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину! І з’явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли».¹² Це пророцтво здійснилося, коли «приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській, та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне».¹³

GSAM 107.1Цей чоловік самотужки, протягом шести місяців служіння в одній лише країні — Юдеї, — виконав це дивовижне пророцтво. Хоча це пророцтво обмежувало діяльність Івана в часі та просторі, це не стосується тих пророцтв, що стосуються проголошення Другого пришестя, адже ця робота мала відбуватися з «гучним голосом» і охоплювати весь світ.

GSAM 107.2Отже, у світлі наведених фактів видно, наскільки точно справдилося пророцтво щодо послання про прихід. Настав час Божий, щоб було викладено притчу про смоковницю, щоб було зроблено перше оголошення Вістки першого ангела, і Він підняв Своїх посланців, щоб вони проголошували цей заклик усім націям, народам і мовам.