Розділ 26 — Наші закордонні місії

GSAM 403.1«Написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».¹

GSAM 403.2Наша перша місія за межами Сполучених Штатів була відкрита в 1874 році, коли пастор Дж. Н. Ендрюс був відправлений до Швейцарії й розпочав там роботу.

GSAM 403ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕГІОН

GSAM 403.3На той час до цієї місії входили вісім країн, а саме: Швейцарія, Франція, Італія, Туреччина, Бельгія, Іспанія, Португалія та Греція — територія, на якій проживало 140 000 000 людей.

GSAM 403.4Тут, мабуть, варто згадати обставини, які спонукали наших людей розпочати місію на такій величезній території в той час, коли наша конфесія була чисельно слабкою.

GSAM 403Пастор Czechowski

GSAM 403.5У 1865 році пастор М. Б. Чеховський, навернений польський католицький священик, який прийняв істину для теперішнього часу, висловив бажання, щоб наші люди відправили його місіонером до Центральної Європи. Оскільки на той час це було неможливо, він звернувся зі своєю справою до адвентистів першого дня в Бостоні, штат Массачусетс, які, можливо, вважали його повністю відірваним від нашого народу. Як би там не було, вони забезпечили необхідні кошти й відправили його на бажану місію.

GSAM 404Люди, котрі дотримуються суботи в Швейцарії

GSAM 404.1У 1866 році він проповідував істину про суботу та звістку третього ангела в Трамелані, Швейцарія, що призвело до появи групи людей, котрі дотримувалися суботи. Незабаром після цього він залишив їх, щоб проповідувати це послання в Угорщині. Він нічого не розповідав групі в Трамелані про нашу діяльність в Америці, але Альберт Вільємієр, один із членів цієї групи, вмів читати англійською. Він випадково побачив примірник журналу Advent Review. Таким чином розпочалося листування між двома країнами.

GSAM 404Пастор Ерценбергер відправлений до Америки

GSAM 404.2У 1869 році Джеймса Ерценбергера з Трамелана відправили до Америки з метою вивчення англійської мови та більш повного ознайомлення з вченнями та звичаями адвентистів сьомого дня. Він прибув до Батл-Кріка 18 червня і пробув в Америці півтора року. 9 вересня 1870 року він вирушив з Нью-Йорка у зворотну подорож. У червні того ж року Адемар Вільємієр відвідав цю країну, де пробув близько чотирьох років. Під час повернення на батьківщину його супроводжував пастор Ендрюс. Вони прибули до Невшателя 16 жовтня 1874 року.

GSAM 404.3У 1875 році пастор Д. Т. Бурдо та його родина виїхали з Америки до Франції, де комітет призначив їх на служіння.

GSAM 404Започаткування французької газети

GSAM 404.4Наступного року, у липні 1876 року, у Базелі, Швейцарія, розпочалося видання газети французькою мовою під назвою Les Signes des Temps (Ознаки часу). 13 травня 1882 року, через шість років, пастор Хаскелл відплив із Нью-Йорка до Європи. Під час цієї місіонерської подорожі він провів певний час у Швейцарії.

GSAM 405Пастор Вітні вирушає до Базеля — смерть пастора Ендрюса

GSAM 405.126 липня 1883 року пастор Б. Л. Вітні разом із родиною прибув до Базеля; його було призначено Комітетом Генеральної Конференції керівником цієї місії на зміну пастору Ендрюсу, стан здоров’я якого стрімко погіршувався. Кілька місяців по тому, у жовтні того ж року, він помер.

GSAM 405.2У молодості пастор Ендрюс не мав можливості навчатися у вищих навчальних закладах, проте був добре освіченим — таким, кого світ називає самоуком або людиною, яка досягла успіху власними силами. Завдяки старанності у навчанні він опанував латину, грецьку та іврит, а в пізніші роки — французьку мову. Французьку мову він опанував, щоб вона допомогла йому розпочати та продовжувати роботу в Центральноєвропейській місії, де він трудився останні шість років свого життя, пишучи та видаючи французьке видання Signs of the Times, а також проповідуючи цією мовою. Саме під час такої праці він і помер.

GSAM 405Доктор Келлог у Європі

GSAM 405.3Навесні 1883 року доктор Дж. Г. Келлог відвідав Європу з метою проведення медичних досліджень. Він провів по кілька днів у кожній із наших місій, і його візити стали джерелом великого заохочення для працівників; зокрема, пастор Ендрюс дуже високо оцінив його поради щодо роботи в Базелі.

GSAM 405Пастор Батлер відвідує Європу

GSAM 405.4На Генеральній Конференції, що відбулася в жовтні 1883 року, було рекомендовано якомога швидше розпочати видання газети в Англії. В результаті іншого голосування, прийнятого на цій конференції, пастори Джордж І. Батлер, М. С. Вілкокс та А. С. Бурдо вирушили до Європи та Англії, щоб допомогти у роботі. Пастор Батлер прибув до Глазго, Шотландія, 27 лютого 1884 року. Однією з цілей візиту пастора Батлера до закордонних місій було на власні очі побачити труднощі, з якими стикаються у провадженні роботи в інших країнах, та з’ясувати, як їх подолати. Він також провів певний час у Базелі та на території Центральної Європи. А. С. Бурдо працював серед французів у долинах Альп, серед вальденців; тоді як М. С. Вілкокс займався друкарською та редакційною роботою в Англії, залишаючись там до кінця 1886 року.

GSAM 406Будівництво видавничого будинку в Базелі

GSAM 406.1У 1884 році в Базелі було збудовано видавничий будинок Imprimerie Polyglotte (назва означає друк багатьма мовами). У березні 1885 року Г. В. Келлог отримав дозвіл від Комітету Генеральної Конференції відвідати Базель і придбати необхідне обладнання для друкарні. Він виконав це доручення, і таким чином у стародавньому місті Базелі було засновано добре оснащену друкарню, що належала адвентистам сьомого дня.

GSAM 406.2Під час візиту пастора Батлера до Європи у базельській друкарні друкувалася німецька газета під назвою Herold der Wahrheit. Того ж року в цій друкарні також видавався румунський журнал Adevărulu Prezentu (Теперішня істина). А ще один — італійською мовою під назвою L’Ultimo Messaggio (Останні вісті). Обидва останні згадані журнали були шістнадцятисторінковими щоквартальними виданнями. На Швейцарській конференції в жовтні 1884 року було зазначено, що протягом року було надруковано та розповсюджено 146 000 примірників цих чотирьох журналів. До 1895 року, коли друкарню (внаслідок переслідувань у Базелі) було перенесено з цього міста до Гамбурга, Німеччина, видавалися книги та брошури одинадцятьма різними мовами, а саме: французькою, німецькою, італійською, румунською, іспанською, чеською, російською, нідерландською, угорською, вірменською, турецькою та турецько-грецькою. Отже, як і вказувала її назва, це була установа, що «друкувала багатьма мовами».

GSAM 407Пані Уайт відвідує Європу

GSAM 407.13 вересня 1885 року пані Уайт, її син У. К. Уайт та родина прибули до Базеля. Півтора року вони провели в старих країнах, відвідуючи місії, розташовані в Центральноєвропейському регіоні, де надали неоціненну допомогу різним місіям.

GSAM 407Організація Швейцарської конференції

GSAM 407.210 вересня 1885 року було організовано Швейцарську конференцію. У звіті, представленому на той час, зазначалося, що конференція складалася з одного висвяченого служителя, семи ліценціатів, десяти церков та 224 членів. Минулого року вони сплатили десятину в розмірі 1 645,11 долара. Крім того, на роботу було зроблено пожертвувань на суму 2 041,22 долара.

GSAM 407Пастор Ваггонер у Європі

GSAM 407.3Пані Уайт разом із У. К. Уайтом та родиною повернулася до Америки в 1887 році. Того ж року пастора Дж. Г. Ваггонера запросили приєднатися до Центральноєвропейської місії. Він провів понад два роки на цьому полі місіонерської діяльності, мешкаючи протягом цього часу в Базелі. Саме в цьому місті, як зазначалося раніше, 20 квітня 1889 року він помер.

GSAM 407.4Погіршення стану здоров’я пастора Вітні та його подальша смерть (9 квітня 1889 року) стали ще одним тяжким ударом для цієї місії.

GSAM 407Пастор Робінсон у Європі

GSAM 407.5Пастора Д. А. Робінсона, який працював в Англії, було обрано наступником пастора Вітні. Він плідно працював у цьому окрузі близько шести років, після чого, на запрошення Генеральної Конференції, у 1895 році вирушив до Індії. Його від’їзд зумовив необхідність призначення іншого наглядача.

GSAM 408Пастор Холсер — керівник місії

GSAM 408.1На цю посаду було обрано пастора Г. П. Холсера, і крім цього він був призначений керівником усієї Центральноєвропейської місії. Тут він працював невтомно й ефективно аж до 1901 року, коли й він був змушений поступитися перед руйнівним впливом хвороби. Він помер у Каньйон-Сіті, штат Колорадо, 11 вересня 1901 року.

GSAM 408.2Незважаючи на ці несприятливі обставини, місія розросталася, а робота просувалася вперед, про що свідчить звіт, поданий на Генеральну Конференцію в 1895 році, де зазначено, що Центральноєвропейська конференція складається з дев’ятнадцяти церков із 484 членами, які в попередньому році сплатили десятину в розмірі 4 378,18 долара. На той час у них було чотири висвячені служителі та п’ять ліценціатів.

GSAM 408НІМЕЦЬКО-РОСІЙСЬКА МІСІЯ

GSAM 408.3У 1870 році Дж. Г. Ліндерман, пастор церкви поблизу Ельберфельда (Пруссія), разом із сорока її членами почав дотримуватися суботи — сьомого дня тижня — на основі вивчення Біблії, не знаючи про існування в світі іншої групи християн, які б також дотримувалися цього дня як суботи. Інформація про цю групу дійшла до наших людей досить незвичайним чином. У суботу до місіонерського будинку в Базелі завітав жебрак. Сім’я саме вивчала урок суботньої школи, маючи перед собою розгорнуті Біблії. Ця сцена справила на чоловіка велике враження і спонукала його задати питання.

GSAM 408Група з Ельберфельда

GSAM 408.4Дізнавшись, що вони не є євреями, а християнами, які дотримуються суботи сьомого дня, він розповів про цю громаду в Ельберфельді. Пастор Ендрюс вважав за доцільне перевірити цю інформацію; тому на початку 1875 року разом з пастором Ерценбергером він вирушив до Пруссії, де вони знайшли цю громаду, як і було сказано. Пастор Ерценбергер деякий час залишався, працюючи в тій частині Німеччини, і 8 січня 1876 року в Ельберфельді було хрещено вісім осіб — це було перше хрещення, здійснене адвентистами сьомого дня в Німеччині.

GSAM 409.1Істина закріпилася в Росії ще в 1882 році завдяки друкованим матеріалам, надісланим німецькими братами з Америки своїм друзям у німецьких колоніях Росії.

GSAM 409Пастор Конраді в Європі

GSAM 409.2У 1885 році пастор Л. Р. Конраді залишив Америку й вирушив до Центральноєвропейського місіонерського поля, щоб працювати серед німців. 28 червня 1886 року він виїхав із Базеля до Криму (Росія). Звідти разом з пастором Перком він вирушив до Бердебулата, де було хрещено двох сестер і організовано церкву з дев’ятнадцяти членів — це була перша церква адвентистів сьомого дня в Росії.

GSAM 409Пастори Конраді та Перк ув’язнені

GSAM 409.3Відразу після цього пастори Конраді та Перк були заарештовані за проповідування вчення, що суперечило православній вірі, і провели п’ять тижнів у в’язниці в Перекопі. Після звільнення (завдяки втручанню посла Сполучених Штатів) пастор Конраді відвідав Східну Росію, а потім повернувся до Швейцарії.

GSAM 409Служіння на Волзі, Росія

GSAM 409.4Саме в цьому ж році пастор Лаубхан почав працювати в Росії, неподалік від свого дому, розташованого на березі Волги. У 1880 році пастор Кляйн із Канзасу розпочав роботу в німецькій частині Росії, і таким чином для цього важкого та складного поля були підготовані працівники, і хоча віруючі зазнавали вигнання та ув’язнення, Господь надзвичайно благословляв цю роботу.

GSAM 409Успіх книгонош у Німеччині

GSAM 409.5У 1888 році книгоноші розпочали роботу в Рейнській Пруссії, Вюртемберзі, Бадені та Ельзасі. Вісім чи десять енергійних і вірних працівників досягли такого успіху, що за один рік було продано таку кількість книг: Life of Christ — 3 000 примірників; From Eden to Eden — 2 000 примірників; а також 12 000 брошур. У результаті цієї праці майже в кожному місці, де книги продавалися й читалися, хтось — одна людина чи більше — прийняв істину.

GSAM 410Відкриття місії в Гамбурзі

GSAM 410.1У травні 1889 року пастор Конраді відкрив місіонерську роботу в Гамбурзі, Німеччина, і за дуже короткий час було засновано школу підготовки працівників. Наступного жовтня було організовано суботню школу, що налічувала двадцять вісім членів. Саме цього року пастор Хаскелл відвідав місію, було організовано церкву з двадцятьма членами та створено книжковий склад.

GSAM 410.2У цей час пастор Дж. Т. Бетчер займався німецькою роботою в Бармені. У 1890 році Генеральній Конференції було подано звіт, у якому зазначалося, що в німецько-російській місії налічувалося дев’ять організованих церков із загальною кількістю членів 422, крім того, було сімдесят п’ять людей, котрі дотримувалися суботи, але ще не були організовані. 7 квітня того ж року ще дванадцять осіб були хрещені та приєдналися до Гамбурзької церкви. У грудні кількість членів цієї церкви зросла до сорока. Сума, отримана від продажу книг із книгосховища в Гамбурзі, Нідерландах, Росії та різних частинах Німеччини, склала 5 000 доларів.

GSAM 410Успіх у Європі

GSAM 410.3Повільно, але впевнено робота в Центральноєвропейській місії просувалася вперед, як зазначено у звіті, представленому на Генеральній Конференції 1891 року. На той час у Німеччині було п’ять церков із загальною кількістю членів у сто сорок, із яких шістдесят чотири були членами Гамбурзької церкви. Сума сплаченої десятини становила 1 000 доларів. Обсяг продажів книг на кораблях, здійснених корабельним місіонером у Гамбурзі, становив 500 доларів, тоді як річний обсяг продажів книгонош на всій території склав 6 000 доларів. У Австрії істину прийняли 150 осіб, а в Росії налічувалося тринадцять церков із чотирмастами членами.

GSAM 411П’ятьох російських людей, котрі дотримуються суботи, було вигнано

GSAM 411.1Приблизно в цей час (1891 р.) п’ятьох членів російської церкви, серед яких був і їхній лідер, заарештували за проповідування вчень, що суперечили офіційній церкві, і засудили до п’яти років заслання до Закавказзя. Їх мали скути ланцюгами й змусити пройти п’ятсот миль пішки. У цьому випробуванні їхня віра давала їм сили, і вони були щасливі в Господі. Протягом року було підготовлено брошуру у формі біблійних читань російською мовою про страждання Христа, сон померлих, про який день йдеться і чому, а також про те, чи можемо ми це знати?

GSAM 411.2На час проведення Генеральної Конференції 1895 року кількість членів церкви в Німеччині зросла до 368, а десятина за попередній рік становила 2 327,43 долара.

GSAM 411Більше людей, котрі дотримуються суботи в Росії

GSAM 411.3У Росії, незважаючи на те, що дуже багато людей емігрували до інших країн, кількість членів зросла до 467, які сплатили десятину в розмірі 841,60 долара.

GSAM 411.4Зі звіту секретаря закордонної місії, опублікованого в читанні для молитовного тижня за 1896 рік, ми дізнаємося, що

GSAM 411.4«на німецько-російському полі діяльності протягом минулого року чисельність членів майже подвоїлася; їхня кількість збільшилася на понад чотириста осіб. У Берліні, Німеччина, шістдесят осіб відвідували регулярні богослужіння суботи. Зведення місійної каплиці в Гамбурзі зміцнило тамтешню роботу. У Мюнхені, у Баварії, дехто очікував на хрещення. Віруючі були в Лейпцигу, Кенігсберзі, Магдебурзі, Познані, Штутгарті та інших провідних містах Німеччини. Також була група в Роттердамі, Нідерланди.

GSAM 412.1«У Росії книгоноші отримали дозволи від уряду. Було здійснено переклад літератури на латвійську та естонську мови. Видання німецької газети було перенесено з Базеля до Гамбурга, і в цій редакції друкували істину чотирнадцятьма мовами».

GSAM 412Хрещення в Угорщині

GSAM 412.2Протягом року відбулося перше хрещення в Угорщині та перше богослужіння з таїнствами в Богемії. У Галаці, Румунія, було засновано місію для роботи на суднах на Дунаї та Чорному морі.

GSAM 412Робота книгонош у Німеччині

GSAM 412.3У журналі Home Missionary за грудень 1895 року пастор Спайс так сказав про роботу книгонош на німецькому полі:

GSAM 412.3«Ті, хто керував роботою книгонош, коли її розпочали на цьому полі, не припиняли її просувати, хоча деякі провідні видавці та книготорговці з Лейпцига запевняли їх, що „продаж книг за передплатою виявиться провалом“.

GSAM 412.4«У серпні 1887 року вийшло перше видання книги Life of Christ німецькою мовою. Приблизно в той час, коли згадана книга була готова до розповсюдження, у Базелі відбувся семінар для книгонош; це ознаменувало початок роботи книгонош не лише в Німеччині, а й у всій Європі. Наразі з друкарні вийшло сьоме видання цієї книги німецькою мовою.

GSAM 412.5«З 1 січня 1895 року до роботи приєдналися дванадцять нових книгонош. У червні 1895 року звіт показав п’ятдесятивідсоткове зростання продажів. Наразі докладаються особливі зусилля щодо нашої німецької газети Herold der Wahrheit. Деякі, не надто великі церкви, беруть від п’ятдесяти до двохсот примірників, які вони продають. І вони мають дуже приємний досвід спілкування з покупцями. У Review від 18 лютого 1896 року пастор Конраді сказав: „Ми завершуємо 1895 рік із півтори тисячі людей, котрі дотримуються суботи на німецько-російському полі“».

GSAM 413СКАНДИНАВСЬКА МІСІЯ

GSAM 413.1Місію серед скандинавського народу відкрив пастор Джон Маттесон у 1877 році. 6 червня він прибув до Вейле, що в Ютландії, Данія. Коли він прибув до цієї країни, там було кілька людей, які почали дотримуватися суботи завдяки читанню газет і брошур, надісланих їм друзями з Америки.

GSAM 413.2Досліджуючи початки цієї роботи, ми дізнаємося, що в 1850 році четверо людей, які переїхали до Америки з Норвегії, почали дотримуватися суботи Господньої. Вони мешкали в Окленді, штат Вісконсин. Двоє з них були батьком і матір’ю пастора О. А. Олсена. У 1863 році пастор Джон Маттесон почав дотримуватися суботи сьомого дня. Він мешкав у Пойсіппі, штат Вісконсин. Протягом наступних шести місяців завдяки його праці близько сорока данців-норвежців прийняли вчення адвентистів сьомого дня. Першим активним проповідником, який приєднався до нього у служінні, був пастор Дж. Ф. Гансон із Міннесоти.

GSAM 413Перша книга, видана датсько-норвезькою мовою

GSAM 413.3У 1866 році пастор Джон Маттесон звернувся до керівництва видавництва Review and Herald із запитом, чи не могли б вони надрукувати для скандинавів брошури та трактати їхньою мовою. Йому повідомили, що через брак коштів у видавництві це неможливо; проте у Вісконсині та Міннесоті були люди його національності, які так прагнули, щоб істина була надрукована їхньою рідною мовою, що, хоча вони жили в скромних умовах і їх було менше п’ятдесяти, вони зібрали 1 000 доларів готівкою та передали їх йому для цієї мети. Маючи ці гроші та значну кількість ретельно підготовленого рукописного матеріалу, пастор Маттесон приїхав до Батл-Кріка й знову звернувся з проханням про друк книг. Оскільки він був готовий відповісти на заперечення, висловлені раніше, його прохання було задоволено, і 18 березня 1867 року він почав читати свій рукопис, підготовлений для книги Liv og Død (Життя і смерть), пастору Дж. Н. Ендрюсу та мені, які на той час були членами комітету з питань публікацій. Іншими словами, він розповів нам англійською мовою те, що було написано в його рукописі дансько-норвезькою мовою.

GSAM 414Пастор Маттесон стає друкарем

GSAM 414.1На той час не було жодного друкаря, якого можна було б відрядити для набору тексту для нього, тож він попросив дозволу навчитися набирати текст самостійно. Він продовжував цю роботу, доки не надрукував близько тисячі сторінок брошур і трактатів своєю рідною мовою.

GSAM 414.2Озброївшись цим новим засобом поширення істини серед свого народу, він вирушив у дорогу з новою відвагою, проводячи зібрання в різних штатах. Відтоді робота серед скандинавів просувалася досить стрімко.

GSAM 414Перше іншомовне періодичне видання

GSAM 414.3Робота серед данців і норвежців набула таких масштабів, що виникла потреба у щомісячному виданні, в якому представники цієї національності могли б отримувати настанови та заохочення своєю рідною мовою. Тому 1 січня 1872 року у редакції Review and Herald вийшов данський щомісячник — двадцятичотиристорінковий журнал у форматі часопису під назвою Advent Tidende (Звістки про пришестя). Наступного року обсяг цього видання було збільшено до тридцяти двох сторінок. Це було перше періодичне видання, випущене адвентистами сьомого дня іноземною мовою.

GSAM 414.4У 1874 році інтерес серед віруючих, що розмовляли шведською мовою, був настільки великим, що було започатковано шістнадцятисторінковий щомісячник цією мовою під назвою Svensk Härold.

GSAM 414.5На той час, коли пастор Маттесон розпочав місію серед скандинавського народу (червень 1877 року) у старій батьківщині, щомісяця з Америки до Данії надсилалося 266 примірників Tidende, а до Норвегії — 60. Завдяки читанню цих видань у Скандинавії вже чимало людей дотримувалися суботи. У результаті його річної праці в Данії в кількох різних місцях утворилися групи віруючих.

GSAM 415Друкарня в Норвегії

GSAM 415.1Після цього пастор Маттесон вирушив до Норвегії, де 7 червня 1879 року, завдяки своїй праці в Крістіані, він організував церкву, що налічувала тридцять вісім членів. Приблизно в цей час до нього приєднався у служінні пастор Дж. П. Ясперсон з Америки. Того ж року в Норвегії було утворено видавниче товариство, а в Крістіані придбано нерухомість для друкарні, приміщення для богослужінь та житлових кімнат вартістю 14 580 доларів. Певний час у офісі в Крістіані щотижня виходив невеликий тираж газети Tidernes Tegn.

GSAM 415.2На початку осені 1880 року пастор Маттесон прибув до Америки, щоб заручитися підтримкою для розширення роботи у Скандинавії. Він взяв участь у Генеральній Конференції того року і повернувся до Європи у квітні 1881 року, отримавши велике підбадьорення. Незабаром після його повернення було придбано циліндровий друкарський верстат, який встановили в офісі у Крістіані.

GSAM 415Журнали про здоров’я данською та шведською мовами

GSAM 415.3Вони одразу ж розпочали випуск журналу про здоров’я данською мовою під назвою Sundheds Bladet. У 1883 році він випустив аналогічний журнал шведською мовою, а також релігійний журнал під назвою Sanningens Härold. У 1884 році вони мали офісне обладнання вартістю 2 563 долари. Протягом цього року було надруковано та розповсюджено загалом 115 000 газет, крім того — багато тисяч брошур та кілька книг.

GSAM 415Пастор Хаскелл у Скандинавії

GSAM 415.4Роботі в скандинавських країнах значною мірою сприяло відвідування пастора Хаскелла в 1882 році, а в 1884 році істотну допомогу надала діяльність пасторів Джорджа І. Батлера, Б. Л. Вітні, А. Б. Оєна та Е. Г. Олсена.

GSAM 416Пані Уайт надає велику допомогу Скандинавії

GSAM 416.1У 1885 році пані Е. Г. Уайт разом зі своїм сином У. К. Уайтом відвідала Скандинавію, що мало неоціненне значення для роботи в цьому регіоні. Дехто вважав, що бідні люди в цій країні не можуть сплачувати десятину і що намагатися продавати книги там марно. Свідчення, яке дала пані Уайт, було своєчасним і добре сприйняте людьми, про що свідчить така відповідь: «Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо». Під час цього візиту на скандинавському полі відбулася повна зміна, спричинена головним чином невтомною працею пані Уайт.

GSAM 416У Норвегії зведено нову адміністративну будівлю

GSAM 416.2У 1886 році пастори О. А. Олсен і Н. Клаузен відвідали скандинавські країни, причому останній залишився там на досить тривалий час. У 1885 році в Крістіані було зведено нову адміністративну будівлю, і за рік, що закінчився 1 вересня 1886 року, офіс отримав лише від продажу книг і брошур суму в розмірі 5 386,68 долара, тоді як сума, отримана від передплати на періодичні видання, становила 3 146,03 долара.

GSAM 416Двадцять п’ять церков у Скандинавії

GSAM 416.3У звіті, поданому Генеральній Конференції в 1889 році, зазначалося, що на скандинавському полі діяльності налічувалося двадцять п’ять церков із 926 членами, які сплатили десятину в розмірі 2 548,75 долара; там також було шість служителів, чотири ліценціати та п’ятдесят два книгоноші. Обсяг продажу книг у Норвегії та Швеції за один квартал становив 2 161,26 долара.

GSAM 416Школа в Крістіані

GSAM 416.4У той час у Крістіані працювала школа, яку відвідували п’ятдесят учнів. У 1891 році пастори О. А. Олсен та Е. Дж. Ваггонер провели в Крістіані біблійні курси, які відвідували сто учнів. На цих курсах проводилося ґрунтовне навчання щодо роботи книгонош.

GSAM 417Сорок церков у Скандинавії в 1895 році

GSAM 417.1Шість років по тому, у 1895 році, ми звертаємо увагу на звіт, поданий пастором Д. А. Робінсоном, який на той час був окружним суперінтендантом закордонного поля, що настільки чітко свідчить про значне зростання роботи в цей період, що ми наводимо його нижче: «У Скандинавії є сорок церков та 1 458 членів. Річна десятина становила 5 585,55 долара. Є п’ятнадцять висвячених служителів, одинадцять ліценціатів, а річний обсяг продажу книг становить 40 000 доларів. Ця значна сума в основному є результатом зусиль книгонош, причому в країні, де ще в 1885 році книгопродавці та навіть служителі нашої віри стверджували, що продаж книг через книгонош неможливий.

GSAM 417Три скандинавські конференції

GSAM 417.2На скандинавському полі діяльності наразі існує три конференції, дати заснування яких такі: Данія — 30 травня 1880 року; Швеція — 12 березня 1882 року; Норвегія — 10 червня 1887 року. Пастор Джон Маттесон, який першим відкрив Скандинавську місію та так успішно започаткував роботу, а також так ревно й самовіддано трудився заради процвітання цього народу, захворів на смертельний туберкульоз і помер в Ель-Монте, штат Каліфорнія, 30 березня 1896 року у віці шістдесяти одного року.

GSAM 417БРИТАНСЬКА МІСІЯ

GSAM 417.3Вільям Інгс, уродженець Гемпшира, Англія, але американець за духом і освітою, оскільки жив у Сполучених Штатах з дитинства, прибув до Саутгемптона з Базеля, Швейцарія, 23 травня 1878 року. Цього разу його перебування було коротким — лише два тижні, після чого він на короткий час повернувся на континент. Однак незабаром після цього він знову поїхав до Саутгемптона, де, після чотирьох місяців роботи від хати до хати, розповсюджуючи брошури та виконуючи ту місіонерську роботу, яка траплялася, він повідомив, що десять осіб дотримуються суботи. 30 грудня того ж року я та моя дружина прибули до Саутгемптона, де наші зусилля об’єдналися з зусиллями пастора Інгса у проведенні зібрань протягом зими в Shirley Hall та у нашому власному орендованому будинку. Влітку 1879 року ми проводили збори в наметі в Саутгемптоні. У цей час і в цьому місці до роботи приєдналася міс Мод Сіслі (нині пані Бойд), яка проводила біблійні читання та займалася роботою від хати до хати. У результаті цих зусиль дехто прийняв істину. Наступної зими ми проводили збори в залі у Рейвенсвуд-Вілла — будівлі, в якій ми мешкали та мали свій склад.

GSAM 418Збори в наметах в Англії

GSAM 418.1Влітку 1880 року пастор Ендрюс, незважаючи на слабке здоров’я, приїхав зі Швейцарії, щоб допомогти у проведенні наметного зібрання в Ромсі, де ще кілька людей прийняли послання.

GSAM 418.211 січня 1880 року було організовано товариство з розповсюдження брошур. Члени громади виявляли великий інтерес до цієї роботи, і було розповсюджено чимало літератури.

GSAM 418.38 лютого 1880 року відбулося наше перше хрещення, яке було здійснено для шести кандидатів. До 2 липня 1881 року в Саутгемптоні було хрещено двадцять дев’ять кандидатів.

GSAM 418Збільшення кількості працівників в Англії

GSAM 418.4За рішенням Генеральної Конференції, що відбулася восени 1881 року, пастор А. А. Джон із дружиною, Джордж Р. Дрю та міс Дженні Тейєр вирушили до Англії й приєдналися до роботи на цьому місіонерському полі. Протягом 1882 року пастор Хаскелл відвідав європейське місіонерське поле та провів кілька днів із працівниками англійської місії, надаючи цінну допомогу у вигляді порад та настанов.

GSAM 418.5У березні 1882 року почали друкувати двосторінковий британський додаток до журналу Signs of the Times, який додавали до тисячі примірників Signs, надісланих з Америки. Їх використовували у місіонерській роботі у Великій Британії. Звіт про роботу від 1 жовтня 1883 року свідчить, що на ту дату було сто людей, котрі дотримувалися суботи. Десятина, сплачена з моменту відкриття місії, становила 2 078,71 долара.

GSAM 419Місіонерська робота на суднах

GSAM 419.1Завдяки люб’язності доглядачів суден пастору Інгсу було дозволено безкоштовно надсилати пакунки з брошурами та газетами до вісімдесяти головних портів «Peninsular and Oriental Steam Ship Company» у Південній Африці, Східній та Західній Індії, Центральній Америці та на островах Баїя. Саме завдяки впливу надісланих таким чином друкованих матеріалів на острові Демарара вперше прокинувся інтерес до цієї теми. Цю інформацію ми отримали з листів, надісланих з острова.

GSAM 419«History of the Sabbath» у англійських бібліотеках

GSAM 419.2Примірник книги пастора Ендрюса History of the Sabbath також було розміщено в шістдесяти публічних бібліотеках та безкоштовних читальних залах по всій Великій Британії, і ці книги досі там знаходяться, розповідаючи цю історію тим, хто бажає її прочитати.

GSAM 419.3У 1884 році пастор Батлер відвідав Англію у супроводі інших працівників цього поля. Пастори С. Г. Лейн та Роберт Ендрюс 9 травня 1885 року відпливли з Бостона, щоб приєднатися до місії у Великій Британії. Візит пані Уайт до Англії став джерелом сили та заохочення для працівників. Пані Уайт та її син провели там кілька тижнів, перш ніж повернутися до Америки з європейського поля.

GSAM 419Початок видання «Present Truth»

GSAM 419.4На початку 1884 року, незабаром після прибуття пастора Батлера до Англії, було вирішено заснувати в Грімсбі, під редакцією М. С. Вілкокса, восьмисторінкову газету, що виходила двічі на місяць, під назвою Present Truth. Зараз вона видається як шістнадцятисторінковий щотижневик у Лондоні, Англія, тираж якого становить близько 18 000 примірників.

GSAM 420.1У 1889 році пастор Холсер повідомив, що британська місія складалася з восьми церков, у яких було двісті людей, котрі дотримувалися суботи, з яких шістдесят п’ять перебували в Лондоні. Десятина за попередній рік становила 1 244,58 долара. Було двоє висвячених служителів, двоє ліцензованих проповідників, двоє місіонерів на кораблях та семеро біблійних працівників. Приблизно в цей час до англійської місії приєдналися пастори Вільям Хатчінсон та Френсіс Хоуп.

GSAM 420Видавництво Pacific Press у Лондоні

GSAM 420.2У 1890 році Pacific Press Publishing Company з Окленда, штат Каліфорнія, відкрила філію за адресою 48 Paternoster Row, Лондон, та друкарню за адресою 451 Holloway Road, Лондон, N. Обсяг продажів книг через цю філію за перший рік за оптовими цінами склав 9 556,89 долара.

GSAM 420.3У лютому 1895 року пастор Робінсон надав такий звіт:

GSAM 420.3«У Великій Британії налічується одинадцять церков, 363 члени, п’ять служителів та один ліценціат. Десятина за минулий рік становила 5 077,20 долара, або в середньому 13,98 долара на одного члена. Майно видавничого офісу наразі належить та перебуває під управлінням англійської корпорації International Tract Society, Limited».

GSAM 420.4У грудні 1895 року секретар з питань закордонних місій повідомив, що кількість членів у Великій Британії становила 560 осіб. Протягом року десятина зросла на 1 000 доларів. На той час у різних місцях Лондона на суботу збиралися вісім груп.

GSAM 420.5Таким чином робота на цьому місіонерському полі просувалася, часом майже непомітно. Насіння на деяких видах ґрунту проростає не так швидко, як на інших. Його проростання відбувається повільніше, але ріст є надійнішим і міцнішим. Так само й з істиною третього послання в цьому царстві. Його насіння було посіяне, пустило коріння і повільно зростало, аж поки не досягло порівняно великих масштабів.

GSAM 421АВСТРАЛАЗІЙСЬКА МІСІЯ

GSAM 421.110 травня 1885 року пастори С. Н. Хаскелл, Дж. О. Корлісс із родиною, М. С. Ізраїль із родиною, В. Е. Арнольд та Генрі Скотт відпливли з Сан-Франциско, щоб відкрити місію на австралійському полі. За одинадцять років до цього, у 1874 році, на зборах у Батл-Кріку пані Уайт сказала, що багато народів ще приймуть істину, і що вона бачила, як працюють друкарські верстати, а в різних країнах друкуються книги та газети. Коли її попросили уточнити, про які саме країни йдеться, вона відповіла, що Австралія — це єдина назва, яку вона може пригадати.

GSAM 421Bible Echo

GSAM 421.2Завдяки ревній і плідній праці пастора Хаскелла та його супутників поширення послання йшло настільки стрімко, що друк газети в Австралії було визнано необхідним. Відповідно, було вжито заходів для видавничої діяльності, і 1 січня 1886 року в Мельбурні вийшов шістнадцятисторінковий щомісячник під назвою Bible Echo and Signs of the Times. Перший номер було надруковано тиражем у шість тисяч примірників, тоді як звичайний тираж становив лише три тисячі.

GSAM 421Заснування першої церкви в Австралії

GSAM 421.3У неділю, 10 квітня 1886 року, було засновано першу церкву адвентистів сьомого дня в Австралії. Було присутньо вісімнадцять осіб, які підписали завіт, а ще семеро подали заявки на прийняття до церкви через хрещення. Їх було хрещено в наступну суботу, і щосуботи протягом кількох тижнів до церкви приєднувалися нові члени, аж поки їхня кількість не сягнула п’ятдесяти п’яти. До травня 1886 року загальна кількість зареєстрованих членів становила дев’яносто. Окрім них, у інших місцях було близько тридцяти п’яти осіб, які дотримувалися суботи.

GSAM 421.4У друкарні було дві якісні друкарські машини та двигун, усі вони були оплачені та належали адвентистам сьомого дня в тій далекій країні — приблизно за сім тисяч миль від нашого великого офісу, розташованого в Окленді, штат Каліфорнія.

GSAM 422.1Протягом 1886 року послання поширилося на Нову Зеландію. У звіті з австралійського поля зазначено, що в Новій Зеландії було п’ятдесят людей, котрі дотримувалися суботи. Сума, отримана від продажу книг у офісі, становила 700 доларів. Крім того, книгоноші продали чотириста примірників книги Велика боротьба в Новій Зеландії та тисячу примірників книги Thoughts on Daniel в Австралії.

GSAM 422Будівля австралійського офісу

GSAM 422.2Зі звіту, поданого 19 липня 1889 року, ми дізнаємося про такі факти: у Мельбурні завершено будівництво друкарні, у якій передбачено каплицю для проведення церковних богослужінь.

GSAM 422Початок роботи в Тасманії

GSAM 422.3В Австралії та Новій Зеландії було організовано по конференції, а пастори Ізраїль та Стід поширили роботу на Тасманію. У останньому місці вже організовано три церкви, загальна кількість членів яких становить сто тридцять шість осіб. Окрім них, є й інші розрізнені люди, котрі дотримуються суботи, які ще не об’єдналися в громади.

GSAM 422.4Десятина за рік на австралійському полі склала 9 371 долар. На полі працювало п’ятнадцять книгонош, обсяг продажів книг якими склав 19 500 доларів.

GSAM 422.5Під час своєї другої навколосвітньої подорожі пастор Хаскелл знову відвідав Австралію, взяв участь у їхній конференції, що відбулася в серпні 1889 року, та багато в чому надав ефективну допомогу, яку дуже високо оцінила ця новостворена громада. Різні працівники з Америки час від часу відвідували Австралію в інтересах однієї великої справи — розбудови та зміцнення справи Божої.

GSAM 422Пані Уайт в Австралії

GSAM 422.6Восени 1891 року пані Е. Г. Уайт, її син У. К. Уайт, пастор Джордж Б. Старр та інші вирушили з Каліфорнії до Австралії, куди прибули в грудні — у розпал літа на цьому континенті. Свідчення пані Уайт, незважаючи на фізичну неміч, від якої вона страждала протягом дев’яти років свого перебування в цій країні, значною мірою допомогло налагодити роботу у відповідності до духу та суті звістки третього ангела. Під час їхнього перебування в Австралії пастор Дж. О. Корлісс знову долучився до роботи тут, а В. А. Колкорд та інші приєдналися до місіонерського поля як служителі, вчителі тощо.

GSAM 423Пастор Олсен в Австралії

GSAM 423.1Під час перебування пастора О. А. Олсена на посаді президента Генеральної Конференції він відвідав усі наші провідні установи по всій країні. Це вимагало тривалих подорожей — подорожі навколо світу. Він зробив це, щоб краще ознайомитися з їхніми потребами та станом різних місій, аби бути готовим служити їм неупереджено. Саме під час цієї подорожі, у 1893 році, він провів кілька тижнів в Австралії.

GSAM 423Австралазійська союзна конференція

GSAM 423.2У цей час була організована Австралазійська союзна конференція, до складу якої увійшли австралійська та новозеландська конференції, а також австралійські місійні поля. Ця конференція збирається раз на два роки і діє за зразком союзних конференцій в інших країнах. Протягом 1893 року ті кілька книгонош, які перебували на цьому полі, продали 5 000 примірників книги Дорога до Христа, і було надруковано друге видання такого ж тиражу. Влітку 1894–1895 років вони за чотири місяці отримали 4 000 замовлень на книги за передплатою.

GSAM 423Пастор Прескотт в Австралії

GSAM 423.3У 1895 році пастор В. В. Прескотт, секретар з питань освіти цієї конфесії, провів кілька місяців у цій конференції, присвятивши багато часу та уваги цій галузі роботи. Тим часом він провів освітній семінар, який приніс їм велику користь.

GSAM 424.1Звіт про роботу за рік, поданий на Генеральну Конференцію, був підготовлений пастором У. К. Уайтом і має такий зміст:

GSAM 424.1«Австралійська союзна конференція складається з сімнадцяти церков, у яких налічується 1074 члени, які минулого року сплатили десятину в розмірі 9 810,10 доларів. У цій конференції є дванадцять висвячених служителів, двоє ліценціатів, троє біблійних працівників та п’ятдесят книгонош, які протягом року продали книг на суму 28 731,11 доларів. Протягом року колонія Новий Південний Уельс, що налічує шість церков та 321 члена, відокремилася від Австралійської конференції та отримала назву Конференція Нового Південного Уельсу».

GSAM 424МІСІЯ У ПІВДЕННІЙ АФРИЦІ

GSAM 424.2На Генеральній Конференції, що відбулася в Батл-Кріку в 1886 році, розглядалося питання про відкриття місії в Південній Африці. Оскільки було прийнято рішення на користь цього заходу, на початку літа 1887 року було зроблено спробу започаткувати роботу в цій віддаленій країні, де небагато людей, які вже почали дотримуватися суботи, закликали до себе працівників.

GSAM 424Пастори Бойд і Робінсон у Південній Африці

GSAM 424.3З цією метою 11 травня пастор К. Л. Бойд із родиною, пастор Д. А. Робінсон із дружиною, а також інші працівники відпливли з Нью-Йорка до Африки через Ліверпуль і Лондон. Через три роки на Генеральній Конференції пан П. В. Б. Вессельс зазначив, що на момент прибуття цих працівників до Африки там було близько сорока осіб, які вже дотримувалися суботи згідно з четвертою заповіддю завдяки прочитанню публікацій на цю тему та вивченню Святого Писання.

GSAM 424.4Пастори Робінсон і Бойд розпочали місіонерську роботу в Кейптауні, і звідти вона поширилася на північний схід майже на вісімсот миль до Кімберлі, у діамантові копальні.

GSAM 424.5До 1889 року тут було лише двоє служителів, один ліценціат, чотири церкви та вісімдесят членів; вони сплатили десятину в розмірі 2 798,36 доларів. Протягом цього року пастор Іра Дж. Хенкінс із Америки працював у Кейптауні з хорошими результатами, а пан і пані Друїллард приїхали з Небраски, щоб долучитися до роботи в цьому місці та розділити труди й нестатки, які випадають на долю тих, кого покликано бути першопрохідцями на новому полі. Праця пані Друїллард обмежувалася переважно книжковим складом, де управління справами цього відділу було доручено їй; тоді як пан Друїллард займався загальною місіонерською справою. Протягом року на кораблях, що заходили в цей порт, він продав книг на суму 750 доларів.

GSAM 425Пастор Хаскелл в Африці

GSAM 425.1Саме в серпні того ж року пастор Хаскелл прибув до Кейптауна. П’ять місяців було плідно проведено у відвідинах та роботі з різними громадами в Південній Африці. Завдяки цьому візиту справа була зміцнена та розбудована, а його власне серце отримало підбадьорення, оскільки він побачив плоди своєї праці. Був пробуджений інтерес до освітньої роботи, настільки, що дванадцять студентів з Африки приїхали до Америки, щоб навчатися в наших конфесійних школах.

GSAM 425.2Тим часом належну увагу було приділено роботі книгонош. У Кейптауні під керівництвом пана Е. М. Моррісона відбувся семінар, присвячений цій роботі, який вдихнув нове життя та енергію в цю важливу галузь проповіді. Відразу після навчання, отриманого на цьому семінарі, тринадцять книгонош за шість місяців продали та доставили книг на суму 5 621,28 доларів. Насправді замовлень було настільки багато, що вони повністю «завалили» лондонський офіс, оскільки книги не встигали готувати так швидко, щоб задовольнити попит.

GSAM 425.3У 1892 році пастор А. Т. Робінсон долучився до роботи в Південній Африці. На той час робота розширилася настільки, що знадобився новий склад, який мав замінити старий. Тому було зведено нову будівлю, достатньо велику, щоб у ній можна було проводити зібрання церкви.

GSAM 426Будівля коледжу в Африці

GSAM 426.1Таким чином, робота продовжувала розвиватися крок за кроком, аж поки в Клермонті, передмісті Кейптауна, не було зведено будівлю коледжу вартістю 35 000 доларів. Єдина допомога, якої просили від американських братів, полягала в тому, щоб надіслати групу викладачів, кваліфікованих для викладання курсу коледжу, а витрати місцеві брати покривали б самостійно. Це прохання було задоволено, і школа відкрилася 1 лютого 1893 року.

GSAM 426Південноафриканська конференція

GSAM 426.2Південноафриканська конференція була організована в 1892 році. На Генеральній Конференції 1893 року її було прийнято до складу Генеральної Конференції. На той час вона налічувала п’ять церков та сто тридцять вісім членів, які за попередній рік сплатили десятину в розмірі 34 077,32 доларів. На цій конференції Південноафриканську конференцію представляв Пітер Вессельс, який щедро пожертвував Генеральній Конференції 16 000 доларів — це було більше, ніж Генеральна Конференція витратила на започаткування роботи в Південній Африці. Окрім цього дару, він та один із його братів пожертвували 40 000 доларів на започаткування роботи безкоштовної амбулаторії в місті Чикаго.

GSAM 426.3На Генеральній Конференції 1895 року секретар з питань закордонних місій сказав про африканське поле:

GSAM 426.3«Конференція в Південній Африці була організована лише два роки тому, але за цей час Генеральна Конференція направила на це поле дванадцять працівників. Двоє з них вирушили углиб країни як самофінансувані місіонери, тоді як інші приступили до роботи в різних відділах. Ця конференція має процвітаючу школу, притулок для сиріт та санаторій, що перебуває на стадії будівництва. Статистика показує, що кількість її членів становить 184 особи».

GSAM 426Видання, що виходять у Південній Африці

GSAM 426.4Тема релігійної свободи в Південній Африці спонукала наших людей протягом останніх кількох місяців видавати дві газети: одну голландською мовою під назвою De Wachter, а іншу — англійською під назвою The South African Sentinel and Gospel Echo. Тираж останньої становить 4 000 примірників.

GSAM 427Південноафриканська союзна конференція

GSAM 427.1У січні 1903 року було організовано Південноафриканську союзну конференцію, до складу якої увійшли конференції Капської колонії та Наталу-Трансваалю, а також місії Басутоленду та Матабелеленду, що перебувають під контролем Союзної конференції. У складі конференції налічується п’ятнадцять організованих церков із 595 членами, дев’ять неорганізованих груп із дев’яноста членами та тридцять ізольованих людей, котрі дотримуються суботи, — загалом 715 осіб, які сплатили десятину в розмірі 7 850 доларів. Було тридцять дев’ять працівників, з яких двадцять один перебував на зарплаті різних конференцій.

GSAM 427ПОЛІНЕЗІЙСЬКЕ ПОЛЕ

GSAM 427.2У 1876 році пастор Джеймс Уайт та автор надіслали на острів Піткерн один том журналу Signs of the Times та кілька брошур разом із листом. Ці документи було завантажено на корабель, що прямував навколо мису Горн до Нью-Йорка. Нас запевнили, що корабель зупиниться на Піткерні, і там посилку буде передано. Ми не знали на острові жодної людини і нічого не знали про сам острів, окрім того, що його мешканці мали репутацію відданих і благочестивих людей. Газети були надіслані навмання.

GSAM 427Візит на Піткерн

GSAM 427.3Ми не отримували жодних звісток від місцевих мешканців чи про нашу літературу аж до того часу, як пан Джон І. Тей відвідав острів у 1886 році, через десять років, і тоді ми дізналися, що внаслідок прочитання тому Signs та брошур весь острів свого часу майже вирішив змінити свій день поклоніння з першого дня тижня на сьомий день і дотримуватися Господньої суботи. Однак вони зробили це лише під час візиту пана Тея. Він уже давно відчував сильне бажання відвідати острів, але не знав мешканців особисто й нічого не знав про їхній інтерес до істини, що вже розпалився.

GSAM 428.1Після повернення до Америки він найпалкіше закликав до будівництва корабля, на якому місіонери могли б пересуватися від острова до острова в Тихому океані. Він взяв участь у Генеральній Конференції, що відбулася у 1889 році, маючи на думці насамперед цю ідею, і там виступив на захист справи полінезійських островів. Учасники конференції, усвідомивши корисність цього починання, проголосували за збір пожертв у розмірі 12 000 доларів, на які мали побудувати або придбати корабель для роботи серед островів Тихого океану.

GSAM 428Побудова Піткерна

GSAM 428.2Відповідно до цього рішення влітку 1890 року поблизу Бенісії, приблизно за тридцять миль від Окленда, штат Каліфорнія, було побудовано судно Піткерн вартістю 12 035,22 доларів. Цю суму було зібрано за три чверті року виключно за рахунок пожертв суботніх шкіл, призначених саме для цієї мети, і ніколи ще пожертва не робилася з більшою радістю та ентузіазмом. Судно було освячено в Окленді, штат Каліфорнія, 25 вересня 1890 року. Близько півтори тисячі людей зібралися на судні та причалі, щоб стати свідками церемонії.

GSAM 428Перший рейс Піткерна

GSAM 428.320 жовтня судно відпливло з Сан-Франциско у свій перший рейс до віддаленого місця служіння. На борту як місіонери перебували пастор Е. Г. Гейтс із дружиною, пастор А. Дж. Рід із дружиною, Джон І. Тей із дружиною, а також місіонерський екіпаж під командуванням капітана Марша. Спочатку судно попрямувало до острова Піткерн, що за чотири тисячі миль на південь від Сан-Франциско, куди прибуло 25 листопада. Коли 17 грудня корабель залишив острів, вісімдесят дві дорослі особи прийняли хрещення та були організовані в церкву адвентистів сьомого дня. Потім судно попрямувало до островів Товариства, Герві, Самоа, Френдлі та Фіджі, залишаючи англомовним мешканцям релігійні книги та брошури про здоров’я й тверезість. Протягом восьми місяців, аж до вересня 1891 року, місіонери продали книг на суму 1 900 доларів, а також безкоштовно розповсюдили велику кількість друкованої літератури.

GSAM 429.1Місіонери були розміщені наступним чином: пастор Рід — на Таїті; пастор Гейтс залишився на Піткерні, щоб завершити роботу, вже розпочату там; а пан Тей вирішив працювати на острові Фіджі. У виданні Review від 14 квітня 1904 року пастор Фултон так говорить про роботу на Фіджі: «Зараз на цьому місіонерському полі є понад сто п’ятдесят людей, котрі дотримуються суботи». З Фіджі судно відпливло до Окленда (Нова Зеландія) для проведення необхідних ремонтних робіт та вдосконалень, а також для поповнення запасів книг.

GSAM 429Смерть місіонерів

GSAM 429.2Після відсутності, що тривала один рік, одинадцять місяців і вісімнадцять днів, Піткерн повернувся до Сан-Франциско, куди прибув 9 жовтня 1892 року. За цей час капітан Марш помер і був похований на острові Нової Зеландії. Пан Тей захворів на пневмонію, від якої так і не одужав. Він також мирно відійшов у вічність і був похований у далекій країні Фіджі; так два дорогоцінні життя були так рано віддані Полінезійській місії.

GSAM 429.3Місіонери, які перебували на острові Таїті, у місті Папаете, мали привід радіти, побачивши майже відразу плоди своєї праці. На той час їм вдалося надіслати на батьківщину радісну звістку про те, що сорок осіб навернулися до віри та об’єдналися в церкву адвентистів сьомого дня.

GSAM 429Друга подорож Піткерна

GSAM 429.4Судно відпливло з Сан-Франциско у свою другу подорож 17 січня 1893 року з такими місіонерами на борту: Б. Дж. Кейді та його дружина, Дж. М. Коул та його дружина, Е. К. Чепмен та його дружина, а також доктор медицини М. Г. Келлог. Міс Хетті Андре з Огайо супроводжувала їх як вчителька для острова Піткерн. Восени 1893 року пан Кейді відкрив школу на Раїатеа, що входить до групи островів Товариства, де навчалося шістдесят учнів. Наприкінці першого семестру їхня кількість зросла до ста п’яти. На початку другого семестру школу відвідувало сто двадцять учнів.

GSAM 430Третя подорож Піткерна

GSAM 430.1Третя подорож корабля відбулася у 1893–1894 роках. Місіонерами цієї подорожі були Г. О. Веллман із дружиною та Ліліан Уайт, усі з Мічигану, які прямували на Раїатеа, де мали допомагати пастору Кейді в його роботі. Пан Стрінгер та його дружина вирушили як самозабезпечені місіонери. Вони зупинилися на Руруту. На Раратонзі (де місцеві жителі святкували суботу як неділю) перебували доктор Колдуелл та його дружина; тоді як пастор Бакнер та його дружина з Каліфорнії залишилися на Піткерні. Під час його перебування серед цих людей було запроваджено багато нових галузей господарської діяльності, які в багатьох аспектах виявилися корисними для мешканців. Насамперед було збудовано вітряк для помелу кукурудзи, яку тепер вирощують на острові, а завдяки тій самій вітровій енергії працює легке обладнання, що дало поштовх іншим галузям промисловості, досі невідомим остров’янам.

GSAM 430Четверта подорож Піткерна

GSAM 430.215 грудня 1895 року секретар закордонної місії повідомив:

GSAM 430.3«Судно Піткерн зараз перебуває в порту після свого четвертого рейсу... Місіонерська робота ведеться в дев’яти різних групах, і в ній задіяні такі працівники:

GSAM 430.4«На острові Піткерн — вчителі Е. С. Буц із дружиною та Хетті Андре. На острові Норфолк у цій роботі задіяні кілька самодостатніх місіонерів, які прибули з Австралії. На Островах Товариства — служитель Б. Дж. Кейді; медичні місіонери — пан і пані Р. А. Прікетт. На Раратонзі — медичні місіонери: доктор Дж. Е. Колдуелл із дружиною, міс Ліліан Уайт та міс Мод Янг; вчителі: Г. О. Веллман із дружиною, пастор Дж. Д. Райс із дружиною. На Фіджі — пастор Дж. М. Коул із дружиною. Острови Френдлі: пастор Е. Хілліард та його дружина. Руруту: пан і пані Стрінгер, самозабезпечені місіонери. Гаваї: пастор Е. Г. Гейтс та його дружина; вчителі: Г. Г. Бранд та його дружина. Самоа: доктор Ф. Е. Браухт та його дружина. Пастор Д. А. Оуен із сином і дочкою, самозабезпечені місіонери.

GSAM 431.1«За чотири рейси судно Піткерн продало та роздало велику кількість літератури. Як наслідок, у багатьох місцях з’явилися люди, котрі дотримуються суботи. Були організовані церкви на острові Піткерн, у Норфолку та на Таїті».

GSAM 431Піткерн продано

GSAM 431.2Оскільки зараз існують можливості для досягнення полінезійського поля, яких не було під час будівництва корабля, судно було продано, а для продовження роботи використовуються інші засоби. Пастор Е. Г. Гейтс зараз є керівником полінезійського поля і повідомляє про прогрес у різних групах.

GSAM 431ВЕСТ-ІНДІЯ

GSAM 431.3Взимку 1889 року пан В. Арнольд із Америки розпочав роботу книгоноші у Вест-Індії. Під час цієї діяльності йому вдалося зібрати імена та адреси 1200 осіб, які були надіслані до International Tract Society для використання в місіонерській роботі. Завдяки листуванню та надсиланню літератури на ці адреси в людей прокинувся інтерес до істини, і таким чином було відкрито шлях для поширення Євангелія через проповідування Слова.

GSAM 431.4У відповідь на заклик до служіння пастор Д. А. Болл у листопаді 1890 року вирушив на Барбадос та в інші місця для служіння. Завдяки його зусиллям кілька осіб прийняли істину. У 1892 році пан Паттерсон із Каліфорнії з великим успіхом об’їжджав острови як книгоноша, продаючи книгу Bible Readings. У 1893 році Б. Б. Ньюман вирушив із Флориди на Ямайку, щоб очолити роботу книгонош під час відсутності пана Арнольда. Пан Еванс і пан Хакетт також того ж року вирушили до Вест-Індії, щоб долучитися до цієї гілки служіння. У травні пастор Хейсмер разом із дружиною приєдналися до цієї місії, щоб працювати там, де відкриватимуться можливості. Незабаром після цього повернувся пан Арнольд, цього разу як книгоноша для розповсюдження книг на тему здоров’я. До липня 1895 року лише на Ямайці було продано книг такого характеру на суму 8 200 доларів, тоді як продаж релігійних книг склав 7 654 долари, або загалом 15 854 долари. Поширення такої великої кількості літератури значною мірою сприяло створенню в Кінгстоні добре організованої церкви, що налічувала сімдесят п’ять членів, та відкриттю шляхів для душпастирської праці в інших частинах острова.

GSAM 432Тринідад

GSAM 432.1Робота тут розпочалася подібно до того, як це відбувалося на Ямайці. У 1889 році пана Ф. Б. Гранта та його дружину запросили відвідати острів з метою поширення літератури нашої конфесії, а на запрошення за ними незабаром прибули пастор Флауерс та його дружина, щоб працювати там, коли відкриються можливості. Вони досягали значних успіхів, аж поки пастор Флауерс не захворів на лихоманку, яка призвела до його смерті 29 червня 1894 року. Пастора Е. В. Вебстера було обрано його наступником, і він відплив із Нью-Йорка в серпні 1895 року.

GSAM 432.2У 1896 році склад місіонерів у Вест-Індії був таким: на Ямайці — пастор А. Дж. Хейсмер та В. В. Істмен, а на Багамських островах — низка книгонош. На Малих Антильських островах працювали пастор Е. Ван Деусен та його дружина, а також С. Ф. Пармлі та його дружина як біблійні працівники, а також пан Бін та пан Хакетт як книгоноші. На Тринідаді — пастор Е. В. Вебстер та його дружина, а також міс Стелла Колвін як медична місіонерка. Результати — сто десять людей, котрі дотримуються суботи на Ямайці, та п’ятдесят людей, котрі дотримуються суботи на Тринідаді, зосереджених навколо міста Кува; одна церква на Барбадосі та одна громада на Антигуа, Малі Антильські острови.

GSAM 432ЦЕНТРАЛЬНА АМЕРИКА

GSAM 432.3Пастор Ф. Дж. Хатчінс та його дружина виїхали зі Сполучених Штатів на острови Баїя 16 листопада 1891 року. На той час, переважно на Руатані, було близько двадцяти осіб, які дотримувалися суботи згідно з четвертою заповіддю Десяти Заповідей; їхню увагу до цієї істини вперше привернули матеріали, надіслані їм поштою. Через три роки, у 1894 році, В. А. Міллер та його дружина виїхали з Каліфорнії до Бонакки, де долучилися до освітньої роботи як вчителі у школі, відкритій 4 липня 1894 року в шкільному приміщенні, зведеному адвентистами сьомого дня. У першому семестрі середня відвідуваність становила тридцять чотири учні. У 1895 році школу визнали самоокупною, оскільки кількість учнів зросла до сорока п’яти.

GSAM 433.1На Генеральній Конференції, що відбулася 1895 року, пастор Хатчінс повідомив, що на островах було сто осіб, які дотримувалися послання, а також зазначив, що було зведено два молитовні будинки, які належали адвентистам сьомого дня. Через нестачу землі, яка була дуже цінною для обробітку, один із цих молитовних будинків було збудовано над водою. Ці дві будівлі та шкільний будинок були передані у власність General Conference Association. Вартість майна Конференції на острові оцінювалася в 1 789,60 доларів. Сума продажів книг до 1895 року становила 2 243 долари.

GSAM 433Невеликий корабель для Центральної Америки

GSAM 433.2Оскільки увага Конференції була зосереджена на зручності та перевагах наявності невеликого судна, за допомогою якого місіонери могли б переправлятися з одного острова на інший, було прийнято рішення про будівництво такого човна для роботи серед островів Баїя вартістю, що не перевищуватиме 3 000 доларів.

GSAM 433.3У 1896 році в Центральній Америці було лише четверо працівників: пастор Ф. Дж. Хатчінс із дружиною та пастор Дж. А. Морроу із дружиною в Іспанському Гондурасі. У Белізі, столиці Британського Гондурасу, була група віруючих, які дотримувалися сьомого дня згідно з четвертою заповіддю. Більша частина роботи на цьому полі була виконана на островах Карибського моря. Тут було продано книг на суму кілька тисяч доларів, і шістдесят осіб раділи істині звістки третього ангела.

GSAM 434Смерть пастора Хатчінса

GSAM 434.1Приблизно дванадцять років пастор Ф. Дж. Хатчінс найвідданіше й найзавзятіше трудився на центральноамериканському полі. Зрештою його сили вичерпалися, і він поступився хворобі. Тепер він спочиває у сні, чекаючи на поклик від Господа — поклик, що пробудить вірних.

GSAM 434ПІВДЕННА АМЕРИКА

GSAM 434.2Саме завдяки друкованим виданням погляди адвентистів сьомого дня вперше були представлені в Південній Америці. У жовтні 1891 року пани Снайдер, Стауффер і Ноулін розпочали свою роботу як книгоноші в Аргентині. У 1893 році рішенням Генеральної Конференції до роботи на цьому місіонерському полі приєднався пастор Ф. Г. Вестфал з Іллінойсу, німецький служитель, а в 1894 році Френк Келлі з Каліфорнії вирушив до Сполучених Штатів Колумбії як самофінансуючий місіонер. Через кілька місяців за ними послідували інші працівники, і таким чином було покладено початок цій новій місії. У 1896 році було подано такий звіт щодо роботи на цьому полі: у Чилі є один служитель, пастор Г. Г. Бебер, який прибув 19 жовтня 1895 року; та двоє книгонош, Ф. В. Річардс і Ф. Г. Девіс. В Аргентині також є два служителі — Ф. Г. Вестфал і Жан Вільємієр — та двоє книгонош — О. Оппегард і К. А. Ноулін. Крім них, є чотири біблійні працівники: Люсі Пост, подружжя Снайдерів та Джон Маккарті. У Бразилії є два служителі — пастор В. Г. Терстон і Г. Ф. Граф; а також троє книгонош — А. Б. Стауффер, Дж. Ф. та Дж. А. Бергер. У Британській Гвіані є два служителі — пастор В. Г. Кніланд і пастор П. Гіддінгс; а також два медичні місіонери — доктор Б. Дж. Феркойт та його дружина.

GSAM 435.1У 1896 році в Чилі було продано книг на суму в тисячу доларів, і тридцять людей, котрі дотримувалися суботи, прийняли суботу та пов’язані з нею істини, прочитавши літературу, придбану у книгонош. У Бразилії та Аргентині було продано книг на суму в десять тисяч доларів; і що ще краще, там було сто осіб, які дотримувалися суботи. Було організовано одну церкву та п’ять суботніх шкіл. В Аргентині було три організовані церкви: відповідно в Буенос-Айресі, Креспо та Сан-Крістобалі. Також була одна організована церква в Британській Гвіані та п’ятдесят людей, котрі дотримувалися суботи, що загалом становило сто п’ятдесят адвентистів сьомого дня в Південній Америці.

GSAM 435SOUTHERN MISSIONARY SOCIETY

GSAM 435.2Строго кажучи, це товариство не можна назвати закордонним, незважаючи на те, що воно займається євангелізацією іноземного народу (африканців) на нашій батьківщині. Велика заслуга у вже досягнутих результатах належить наполегливим зусиллям пастора Дж. Е. Уайта, який діяв під Божим благословенням.

GSAM 435.3Взимку 1893 року, коли я обіймав посаду президента Іллінойської конференції, до мене звернувся пастор Уайт, глибоко переймаючись долею темношкірих людей у південних штатах. Оскільки він провів кілька тижнів у Чикаго, він попросив дозволу працювати серед темношкірих мешканців міста. Цю просьбу з великим задоволенням було задоволено, і саме тоді почалася його праця серед цього нещасного народу.

GSAM 435Місіонерський пароплав пастора Уайта

GSAM 435.4Відтоді він молився й планував роботу на південному полі місіонерської діяльності. У міру вивчення питання його плани дозрівали, що завершилося будівництвом біля озера Мічиган пароплава під назвою Morning Star. Озброївшись цим плавучим «Бетелем», він вирушив до Чикаго, а звідти спустився річками Іллінойс і Міссісіпі, діставшись Віксбурга, штат Міссісіпі, 10 січня 1895 року. Тут разом із кількома соратниками він розпочав свою працю на незайманій землі.

GSAM 436Діяльність Southern Missionary Society

GSAM 436.1Ми цитуємо з доповіді пастора Уайта на Генеральній Конференції 9 квітня 1903 року, яка містить результати праці та показує стан південної місіонерської роботи на той час:—

GSAM 436.2«Наше Товариство заснувало і зараз утримує п’ять шкіл у штаті Міссісіпі... Ці школи розташовані у Віксбурзі, Язу-Сіті, Коламбусі та Джексоні... Наші працівники також продовжують свою діяльність у Нашвіллі, Мемфісі та Еджфілд-Джанкшн у штаті Теннессі, а також у Луїсвіллі та Боулінг-Гріні у штаті Кентуккі.

GSAM 436Працівники на Півдні

GSAM 436.3«Наразі у різних відділах Товариства працює двадцять сім працівників. У рамках діяльності Southern Missionary Society було підготовлено п’ять висвячених служителів... Тринадцять шкільних вчителів різними способами були підготовлені до своєї роботи... Один молодий чоловік здобуває освіту лікаря за підтримки Товариства у Медичному коледжі Мехаррі у Нашвіллі, а іншому надається допомога в навчанні в цьому ж навчальному закладі... Було підготовлено кількох добрих біблійних працівників. Деякі вчителі також стають досвідченими працівниками в цій сфері.

GSAM 436Пароплав «Morning Star»

GSAM 436.4«Morning Star — це моя особиста власність, побудована на мої власні кошти. Крім того, усі експлуатаційні витрати цього судна покривалися з моїх власних доходів. Також зазначу, що витрати на проживання на судні я завжди покривав сам. Часто екіпаж налічував від десяти до вісімнадцяти осіб... Навіть зарплати всіх працівників, яких Товариство наймало протягом багатьох років, виплачувалися не з пожертв, а з моїх особистих доходів.

GSAM 437Звідки взялися гроші на Південну місію

GSAM 437.1«Може виникнути запитання: „Звідки ви взяли ці гроші?“ Господь дав їх нам. Було видано кілька невеликих книжок. Спочатку — Gospel Primer, який спочатку призначався для навчання темношкірих людей. Очікувався продаж кількох тисяч примірників, але, на наше здивування, він сягнув майже мільйона примірників.

GSAM 437.2«Мати [пані Е. Г. Уайт] допомогла нам із книгою Christ our Saviour, яка розійшлася тиражем у три-чотириста тисяч примірників. Двісті-триста тисяч примірників книги Best Stories було продано. За підрахунками, тираж книги Coming King був таким великим, що його можна було б викласти стовпом висотою чотири милі. На роялті від цих книг, окрім фінансування багатьох інших підприємств та напрямків діяльності, ми побудували судно Morning Star».

GSAM 437У БАГАТЬОХ КРАЇНАХ

GSAM 437Мексика

GSAM 437.3Наша робота в цій країні розпочалася у 1894 році зі створення медичної місії в Гвадалахарі. У 1896 році склад працівників був таким: пастор Д. Т. Джонс та його дружина, які очолювали місію. Викладачами були Ора А. Осборн, пані А. Купер, Кейт Росс та місцевий помічник. Медичними місіонерами були доктор Дж. А. Ніл, А. Купер, пані А. Дж. Райс, пані Бартлетт та пані Рейчел Флауерс. Щоденно місію відвідували сорок пацієнтів, а школу при місії — сорок учнів. На той час будувався новий санаторій вартістю 12 000 доларів.

GSAM 437Центральна Африка

GSAM 437.4У 1893 році справа звістки третього ангела настільки просунулася, що Комітет Генеральної Конференції визнав за доцільне рекомендувати заснування місії в Центральній Африці. Тому було ухвалено рішення: «Як тільки це стане можливим, відкрити місію в Матабелеленді». Відповідно до цього рішення у 1894 році група адвентистів сьомого дня прибула до цієї країни й обрала ферму площею 12 000 акрів. На конференції 1895 року пастора К. Б. Тріппа та його дружину, В. Г. Андерсона та його дружину, а також доктора А. С. Кармайкла було обрано місіонерами для цього віддаленого поля. Вони одразу ж розпочали підготовку до довгої подорожі, і після успішного плавання 26 липня 1895 року дісталися місця призначення.

GSAM 438Золоте узбережжя

GSAM 438.1Протягом кількох років до адвентистів сьомого дня з Західного узбережжя Африки долинали македонійські крики про допомогу. Читання адвентистських видань пробудило інтерес до істини, але допомогу було надіслано лише приблизно в 1894 році. Тоді Комітет Генеральної Конференції запросив пастора Сенфорда та пана Рудольфа взятися за роботу, на яку так довго чекали. Вони вирушили на місіонерське поле з ревністю та мужністю. Однак незабаром після цього пастор Сенфорд захворів на лихоманку, настільки поширену в тих краях, що країну називають «могилою білого чоловіка». Він переніс три напади хвороби, і тоді, щоб вижити, був змушений повернутися до Америки. На Західне узбережжя було відправлено інших, серед яких були пастор Д. У. Хейл, Джордж Ф. Керр із дружиною та Г. П. Ріггс. Останній, однак, був настільки ослаблений хворобою, що його життя вважалося безнадійним, і він втік до Англії в надії, що зміна клімату піде йому на користь; у цьому він і його друзі зазнали розчарування, бо його стан поступово погіршувався, і врешті-решт він помер, і там його й поховали. Він теж чекає на прихід Того, Хто дарує життя.

GSAM 438Індія

GSAM 438.212 січня 1890 року пастор Хаскелл відплив із Порт-Дурбана, що на південно-східному узбережжі Африки, до Калькутти (Індії), Китаю та Японії. До цієї дати до нього приєднався його секретар Персі Т. Маган. Метою цієї подорожі до Індії було «вивчення ситуації» з метою отримання інформації, яка б дозволила їм надавати поради та рекомендації, коли адвентисти сьомого дня почнуть активну місіонерську діяльність у цьому регіоні. Маючи на меті заснування місії в Індії, Генеральна Конференція у 1893 році рекомендувала Вільяму Ленкеру вирушити до цієї країни як книгоноші. Дотримуючись цієї рекомендації, він вирушив до Індії та представив там літературу адвентистів сьомого дня. Пізніше пан Ленкер повідомив, що він та ще четверо осіб до 1896 року працювали книгоношами в різних частинах Індії та продали публікацій на суму 10 000 доларів. Щоб проілюструвати інтерес, який викликали продані книги, він також зазначив, що під час роботи книгоноші в околицях Мадраса, на західному узбережжі Індії, «місцевий проповідник пройшов пішки шістдесят миль, щоб придбати примірник книги Thoughts on Daniel and the Revelation».

GSAM 439Джорджія Беррус в Індії

GSAM 439.1У 1895 році міс Джорджія Беррус виїхала з Каліфорнії до Індії. Прибувши туди, вона одразу ж почала вивчати бенгальську мову і незабаром приступила до місіонерської роботи. До 1896 року кілька осіб почали дотримуватися Господньої суботи завдяки спілкуванню з нашими працівниками.

GSAM 439.2У 1896 році на місіонерському полі працювали пастор Д. А. Робінсон та його дружина. Міс Мей Тейлор і міс Джорджія Беррус були біблійними працівницями. Пан Ленкер і пан Мастерс були книгоношами. Для місійного будинку було забезпечено відповідне приміщення, а до батьківщини було надіслано заклики про допомогу лікарів, медсестер та інших працівників, щоб задовольнити нагальні потреби, які на них тиснули. На цей заклик відгукнувся пастор Браун разом з іншими. І він, і пастор Д. А. Робінсон померли в Карматарі, Бенгалія, Індії, наприкінці грудня 1899 року.

GSAM 439Гаваї, Сандвічські острови

GSAM 439.3У 1884 році пан Ла Ру та Генрі Скотт за власний кошт вирушили як місіонери на Гаваї. Вони розпочали свою діяльність із особистої місіонерської роботи та продажу книг. Це викликало на острові такий інтерес, що Генеральна Конференція в листопаді 1885 року ухвалила рішення, щоб пастор В. Хілі наступного сезону вирушив на Гаваї для служіння, а також щоб до Каліфорнійської конференції звернулися з проханням надати для цієї мети намет. Отримавши необхідне обладнання, пастор Хілі разом із тими, хто вже перебував на острові, провів улітку 1886 року збори в наметі. У результаті цих зусиль чимало людей прийняли послання. Пан Ла Ру залишався в Гонолулу до 1889 року, після чого відплив до Гонконгу, Китай.

GSAM 440Китайська місіонерська робота на Гаваях

GSAM 440.1Проте на острові майже не велася душпастирська робота аж до скликання Генеральної Конференції в березні 1895 року, під час якої було прийнято рішення, що «пастор Гейтс та його дружина, разом із паном і пані Бранд як вчителями для китайців, вирушать до Гонолулу, щоб займатися місіонерською роботою». Навчальна робота розпочалася негайно, і пастор Гейтс, незважаючи на слабке здоров’я, робив усе, що міг, аби просувати цю справу. Невдовзі за місіонерами прибули лікар та медсестри, і робота в цій сфері проповідування була успішно розпочата.

GSAM 440Звіт про місіонерську діяльність, 1 січня 1903 року

GSAM 440.2У звіті секретаря з питань закордонних місій, поданому 31 грудня 1902 року, робота з поширення звістки за межами Сполучених Штатів представлена наступним чином:—

GSAM 440.3Австралійська союзна конференція, до складу якої входять конференції Вікторії, Нового Південного Уельсу, Нової Зеландії, Квінсленда, Південної Австралії, Тасманії та Західної Австралії.

GSAM 440.4Європейська Генеральна Конференція, до складу якої входять: Німецька Союзна Конференція, Західнонімецька, Східнонімецька, Південнонімецька, Голландія та Фламандська Бельгія, Австро-Угорщина та Балканські держави, Німецька Швейцарія, Південноросійська, Північноросійська та Середньоросійська.

GSAM 440.5Скандинавська Союзна конференція, що складається з Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Ісландії.

GSAM 441.1Британська Союзна конференція, що охоплює Північну Англію, Південну Англію, Ірландію, Шотландію та Уельс.

GSAM 441.2Французько-латинська Союзна конференція, що охоплює Францію, Французьку Швейцарію та Італію.

GSAM 441.3Східна місія, до якої входять Єгипет, Сирія та Туреччина.

GSAM 441.4Південноафриканська Союзна конференція, що охоплює Капську колонію, Натал-Трансвааль, Басутоленд та Матабелеленд.

GSAM 441.5Різне: Бермуди, Бразилія, Британська та Голландська Гвіана, Центральна Америка (Південь), Китай, Фіджі, Індія, Ямайка, Японія, Малі Антильські острови, Мексика, Ньяссаленд, Піткерн, Пуерто-Рико, Ріо-де-ла-Плата, Раратонга, Самоа, Острови Товариства, Суматра, Тонга, Тринідад, Західне узбережжя (Південна Америка) та Західне узбережжя (Африка).

GSAM 441.6Кількість активних працівників у цих різних сферах, включаючи служителів, ліценціатів, біблійних працівників, рознощиків літератури та книгонош, становить 754 особи.

GSAM 441Створені стратегічні пункти

GSAM 441.7На підставі цих коротких відомостей щодо наших місій ми можемо сказати, як це зробив секретар із закордонних місій у 1896 році:

GSAM 441.7«Завдяки тому, що ці стратегічні позиції тепер зайняті Посланням майже в усіх куточках світу, Бог Своєю безмежною силою може здійснити велику й могутню справу за дуже короткий час. Він прискорить Свою справу в праведності».