Adventist Pioneer
Library
aplib.orgLibrary
Table of Contents
08 / 31
08 / 31

Глава 5 — Звістка про друге пришестя

John Norton Loughborough

GSAM 93.1«А теперь научте ся притчу од фіґового дерева: кедь єго галузь є іщі мягка і пущать листя, знаєте, же лїто є близко; так і вы, кедь узрите вшыткы тоты річы, знайте, же то [на краю сторінкы: він] є близко, уж при дверях. Істинно вам говорю: тот рід не помине, докы ся вшытко тото не сповнить. Небо і земля поминуть, але мої слова не поминуть.»1

GSAM 93.2В тім місцї Писма ся наша увага обертає на час, кедь мож дізнати ся, же приход Хріста є «при дверях», з таков самов певностьов, з яков знаєме, же лїто є близко, кедь видиме, як ся розвиває перше мягке молоде листя. Мож так само познати, же сьме дішли до роду, котрый не зыйде зо сцены жывота, докы сам Хрістос не прийде. Кедь настане час научити ся притчу, є цїлком правдиво, же то є Господнїй час повстати учітелям, жебы тоту притчу учили. Апостолове пытаня при іншій нагодї ся так само годить і ту: «Як же будуть чути без проповідника? І як будуть проповідати, кедь не будуть посланы?»2

GSAM 93Час на знаменя

GSAM 93.3В передходячій главі сьме видїли, як было здобыте познаня о закінчіню часу 2300 днів і же тот час доходив аж до «годины єго суду». Притча, котра ся ту подає, нас приводить до Господнього часу, кедь ся мала тота притча і звістка о «судї» звістовати світови. По словах о великім «утиску», котрый мав прийти на єго народ і котрый мав быти «скороченый», Спаситель повів: «Зараз по утиску тых днів ся сонце затемнить, і місяць не дасть свого світла, і звізды будуть падати з неба, і силы небесні ся затрясуть; і тогды ся на небі явить знаменя Сына чоловічого.»3

GSAM 94.1Звернїть увагу: о послїднїм спомянутім знаменю ся не говорить, же то є знаменя єго приходу, але знаменя, же Сын чоловічый уж є там, же єго видно приходити. Подїї, поданы в тім текстї як знаменя, на котрых ся має основати віра в єго близкый приход, суть знаменя на сонцю, місяцю і звіздах. Іншы подїї, котры слїдують, ся стануть при єго дїйснім приходї на небесных хмарах. Так зараз по третїм з тых знамень — тім на звіздах — приходить Господнїй час повстати єго учітелям, жебы учили, же приход Хріста є при дверях.

GSAM 94.2А теперь о часї явлїня тых знамень: сонце ся мало затемнити зараз по утиску.4 Як записав Марко, мало то быти «в тых днях, по тім утиску.»5 Наш Спаситель повів, же тоты днї будуть скорочены. Наряджінём Марії Терезії і законами о віротерпимости з років 1773 аж 1776 было скорочене люте переслїдованя церкви. Гоц переслїдуюча власть мала до року 1798 під контролёв світську силу, єй переслїдованя ся скінчіли коло року 1773. Порівнаня слов Спасителя бы положыло перше з тых знамень меджі рокы 1773 і 1798.

GSAM 94Темный день і ніч

GSAM 94.3Дня 19. мая 1780 року ся сонце надприроднї затемнило. Не было то сонячне затемнїня, бо місяць быв у повнї день перед тым. І при тім была тьма над цїлов сїверовыходнов частьов Споєных штатів од єденадцятой годины рано до єденадцятой годины ночі. При тій нагодї не лем сонце было затемнене, але ани місяць не одбивав сонячне світло. Была то така тьма, котра не давала сонцю засвітити на місячный круг. І як выразив Ной Вебстер много років пізнїше: «Николи не была подана успокоююча причіна той тьмы».

GSAM 95.1Астроном Гершел о тім темнім дню повів: «Темный день в Сїверній Америцї быв єдным з тых чудных явів природы, о котрых ся буде все чітати з інтересом, але котры філозофія не знає вытолковати».

GSAM 95.2Тоты, котры описовали тьму ночі 19. мая 1780 року, говорили, же гоц місяць быв у повнї, «кебы кажде світяче тїло у вселенній перестало істновати, тьма бы не могла быти повнїша».

GSAM 95Паданя звізд

GSAM 95.3Третє з тых знамень, паданя звізд, ся сповнило 13. новембра 1833 року. В тоту ніч, або точнїше, од часу пять годин перед світанём, быв метеоровый додж, котрый єдны порівновали з потоками огня, што сходили з неба, а іншы з іскрами огня, што одлїтали од якогось великого фоєрверку. Тот яв обняв цїлу Сїверну Америку, од Мексіцького заливу на юзї аж по Гудсонів залив на сївері і од Сандвічовых островів на западї аж по місця на кілько сотень миль од Ліверпула на выходї. Де го лем видїли, всюды быв такый самый неперестайный додж звізд, котры падали так густо, як снїжынкы при снїжній бурі.

GSAM 95.4О тім звізднім доджу в роцї 1833 далше наводиме слова з «Коннектікутського спозерателя» з 25. новембра 1833 року: —

GSAM 95.5«Редактор „Старого земляка“ бере „паданя звізд“ як барз важну річ. Говорить: „Огненый додж, котрый сьме видїли минулу середу рано, выголошуєме за страшный образ, певного передвісника, милосердне знаменя того великого і страшного дня, котрый обывателї землї узрять, кедь ся отворить шеста печать. Уж є цїлком близко час, описаный не лем в Новім завітї, але і в Старім завітї; а вірнїшый образ фіґового дерева, котре скидує свої плоды, кедь ним трясе могутнїй вітор, не было мож видїти“».

GSAM 96Предповідь Томаса Бернета

GSAM 96.1Учітелї давнїшых часів учили людей ожидовати дословне сповнїня того знаменя. Томас Бернет у своїй «Теорії Землї», выданій в Лондонї року Господнього 1697, повів о Матейови 24:29: —

GSAM 96.2«Без сумнїву в тім часї будуть огненны метеоры вшеліякого роду; а меджі іншым і тоты, котры ся называють падаючі звізды. Гоц по єдній они не суть значны, кебы ся появили у великім множестві і падали, як говорить пророк, як листя з винного куща або фіґы з фіґового дерева, учінили бы подивугодный погляд.... Не треба нам дивити ся на тоты річы як на преувеличены і поетічны выразы, але як на явны пророцтва і річы, котры ся дословно стануть».

GSAM 96Свідоцтво професора Олмстеда

GSAM 96.3Професор Олмстед з Єйлського коледжу в Массачусетсї, котрого называли «найвекшым метеоролоґом Америкы», повів о падаючіх звіздах 13. новембра 1833 року: —

GSAM 96.4«Додж звізд у роцї 1833 быв такый розсяглый, же обняв значну часть земского поверху, од середины Атлантіцького океана на выходї аж по Тіхый океан на западї; і од сїверного побережа Южной Америкы аж по невызначены области британськых володїнь на сївері. Паданя звізд было не лем видно, але всюды мало єднаковый выгляд».

GSAM 96.5О тім яві, котрый ся зачав коло 11. годины вечур 12. новембра і тырвав приближно до 4. годины рано 13. новембра, професор говорить: —

GSAM 96.6«Тоты, котры мали щастя видїти паданя звізд рано 13. новембра 1833 року, правдоподобно видїли найвекшый небесный фоєрверк, якый коли было видїти од сотворїня світа, або принайменшым за час, о котрім нам свідчать сторінкы історії».

GSAM 97Додж звізд видїли і в Европі

GSAM 97.1З книжкы, выданой Леонардом Гайнріхом Келбером в Штутґартї в Нїмецьку в роцї 1835, ся дізнаєме, же ся тото знаменя повторило і на тім боцї Атлантіцького океана, в тім самім місяцї, але о пару днів пізнїше. Він говорить: —

GSAM 97.2«Дня 25. новембра 1833 року было на европейскім контінентї красне паданя звізд», а «в Мінстербурґу в Слезьску звізды падали як огненый додж. З нима падали огненны кулї, од котрых была ніч така світла, же люди думали, же хыжы близко них мусять горіти.

GSAM 97.3«В тім самім часї в Прінї в Австрії было паданя звізд, котре обняло простор векшый як пятьсто квадратных миль. Єдны го описовали як потікы огня, што сходять з неба. Іншы го называли огненым доджом. Конї ся того налякали і падали на землю. Многым людям од страху пришло зле».

GSAM 97Примінїня притчі

GSAM 97.4Кедь в тім рядї пророцтва дійдеме за сповнїня третього знаменя — паданя звізд, — наш Спаситель говорить: «А теперь научте ся притчу од фіґового дерева». Тоты слова ся не односять на рід, котрый жыв тогды, кедь наш Господь повів тоту бесїду, але на рід, котрый мав узрити тоты річы сповнены — не іщі ся сповнюючі, але уж сповнены. Річы, котры ся мають сповнити як знаменя, же Хрістос є при дверях, не обнимають трясїня небес, кедь го буде видно дїйсно приходити. Тоты знаменя єго близкого приходу обнимають і тото третє знаменя, тото на звіздах. Господом установленый час, жебы ся люди научіли притчу од фіґового дерева, припадать на час по роцї 1833. Ту є Господнїй час, жебы світ быв пробудженый до великой правды, же єго приход є при дверях і же він прийде скорше, як помине рід, котрый чує тоту притчу. Так видиме, як є в тім пророцтві означеный час, кедь ся велике звістованя о пришестю мало дати світови.

GSAM 98Цїлосвітове звістованя

GSAM 98.1Як сповнїня той предповідї видиме, же якраз тогды, в роцї 1833, Господь поволавав своїх посланцїв або служителїв у вшеліякых частях світа, котры од року 1833 до року 1844 выголошовали поклик, же приход Хріста є близко, «уж при дверях»; і они учили притчу од фіґового дерева, указуючі на тоты знаменя єго приходу, як їм і приказав робити. Тота звістка, ці уж од жывого учітеля, або через друковану сторінку, дішла до каждой місійной станіці у світї і до каждого морьского приставу на землї.

GSAM 98.2Розсяг звісткы ясно описав редактор «Голосу правды» з Рочестера в Ню-Йорку в чіслї з януара 1845 року: —

GSAM 98.3«Вічне євангеліє, як є описане в Обявлїню 14:6, 7, было проповідане каждому народови, племени, языкови і люду; голосным голосом говорячі: „Бійте ся Бога і дайте му славу, бо пришла година єго суду; і поклонїть ся тому, хто сотворив небо і землю, і море, і жрідла вод.“ Жаден інший факт не може быти яснїше потвердженый як тот, же тота звістка была занесена каждому народови і языкови під небом за послїднїх пару років у проповідованю приходу Хріста в роцї 1843 [1843, підля жидівського рахованя часу — підля нашого, 1844], або в близкім часї. Через переднашкы і друкованы творы голос ся розышов по цїлій землї, а слова аж до кінця світа.»

GSAM 98.4Декотры люди, котры не знали факты, вважали рух другого пришестя за обмедженый на єдно місце і думали, же то было дїло звязане з Вільямом Міллером і кількома сотнями служителїв, котры з ним співробили в сїверній части Споєных штатів. Такых людей може здивовати, же рух в Америцї, в котрім были пресвітеры Міллер і Гаймс вызначныма провідниками, быв лем малов частьов великого руху, котрый, як было выше повіджене, дішов «до кінцїв землї».

GSAM 99ЯК СЯ РУХ ЗАЧАВ У ВШЕЛІЯКЫХ НАРОДАХ

GSAM 99.1Настав Господнїй час, жебы тото звістованя вышло до світа, і приближно в єднім часї в двадцятьох або і веце розных частях землї повстали мужі, котры, не знаючі єден о дїлї другого, вышли выголошовати тоту звістку до вшыткых частей землї. Тоты, котрых сьме спомянули в главі 4 і котры прияли світло о закінчіню 2300 днів, з єднов вынятков — А. Кемпбелом, — были побуджены взяти участь у выголошованю звісткы першого ангела з Обявлїня 14; і то через безпосереднє дїяня Божого Духа, а не через то, же бы світло передавали єден другому.

GSAM 99Порівнаня з Реформаціёв

GSAM 99.2Кедь до того руху приміниме таке саме правило, яке Д’Обінє примінив до возникненя великой Реформації шестнадцятого столїтя, мусиме го напевно вважати за Господню звістку, дану в Господнїм часї. О тій Реформації як цїлости історик повів: —

GSAM 99.3«Нїмецько не передало правду Швайцарії, ани Швайцарія Франції, ани Франція Анґлії. Вшыткы тоты країны прияли єй од Бога, як ани єдна часть світа не передає світло іншій части, але то саме світяче тїло го безпосередньо дає цїлій землї. Хрістос, зоря з высоты, безмірно вывышеный над цїлым людством, быв в часї Реформації, як і при установленю хрістіанства, божественным огнём, котрый давав жывот світови. В шестнадцятім столїтю ся єдно і тото саме ученя одразу утвердило в домах і церквах найоддаленїшых і найрозмаїтїшых народів. Причіна є в тім, же тот самый Дух всюды дїяв і взбуджовав тоту саму віру.

GSAM 99.4«Реформація в Нїмецьку і в Швайцарії доказують тоту правду. Цвінґлї не мав стыку з Лутером. Без сумнїву меджі тыма двома мужами было споїня, але мусиме го глядати над землёв. Тот, хто з неба дав правду Лутерови, дав єй і Цвінґлїму. Бог быв простредником меджі нима. „Я зачав проповідати євангеліє, — говорить Цвінґлї, — в роцї благодати 1516, іншак повіджене, в часї, кедь в нашій країнї іщі николи не было чути імя Лутера. Я ся не научів ученя Хріста од Лутера, але з Божого слова. Кедь Лутер проповідать Хріста, робить то саме, што роблю я; тото є вшытко“».6

GSAM 100.1Говорячі о дїлї Фарела і Лефевра у Франції, історик говорить: —

GSAM 100.2«Реформація у Франції, теды, не была принесена з чужіны. Народила ся на французьскій землї; проросла в Паріжу; свої першы корїнї мала в самім універсітетї, котрый быв другов силов в римскім хрістіанстві. Бог вложыв основы того дїла до щірых сердець мужів Пікардії і Дофіне скорше, як ся зачало в якійколвек іншій країнї.

GSAM 100.3«Видїли сьме, же швайцарська Реформація была незалежна од нїмецькой Реформації. Французьска Реформація была зас незалежна од обидвох. Дїло ся зачало одразу в тых розных країнах без того, жебы мали меджі собов стык; так, як у битцї ся вшыткы роздїлны силы, з котрых ся складає войско, рушать в тій самій хвілї, гоц єдна другій не каже іти, бо вшыткы чують єден і тот самый приказ од того самого головного воєначалника. Час ся наповнив, люди были приготовлены, і Бог зачав Реформацію своєй церкви у вшыткых країнах одразу. Такы факты доказують, же велика Реформація шестнадцятого столїтя была Божым дїлом».7

GSAM 100.4О Реформації в Анґлії під веджінём Томаса Білнї, Фріта, Тіндейла і іншых Д’Обінє далше говорить: —

GSAM 100.5«Реформація в Анґлії ся теды зачала незалежно од Лутера і Цвінґлї, маючі свій початок єдино в Бозї. У вшыткых тых хрістіанськых країнах дїяло Боже слово в єднім часї. Початком Реформації в Оксфордї, Кембріджі і Лондонї быв ґрецькый Новый завіт, выданый Еразмом. [Тіндейл і Томас Білнї одышли з Кембріджа в роцї 1519.] Настав день, кедь Анґлія была горда на такый высокый початок Реформації».8

GSAM 101.1Звістованя о пришестю повстало подобным способом, якый сьме выше описали при Реформації. Мужі были побуджены одразу у веце як штири разы векшім чіслї частей світа, без того, жебы знали єден о другім або си передавали свої погляды, і зачали выголошовати тоты самы правды Писма, не лем штирьом народам землї, але цїлому цівілізованому світови.

GSAM 101Праця Джозефа Вольфа

GSAM 101.2На тім місцї буде добре звернути увагу на факты о розмаху проповіданя пришестя:—

GSAM 101.3«В роцї 1831 быв Джозеф Вольф, доктор богословія, посланый з Великобританії як місіонарь, жебы працовав меджі Жыдами в Палестинї. Подля його денників, аж до року 1845 проповідав скоре пришестя Господа в Палестинї, Єґіптї, на берегах Червеного моря, в Мезопотамії, Крымі, Перзії, Ґрузії, по цїлій Османьскій імперії, в Ґреції, Арабії, Турції, Бухарі, Афґаністанї, Кашмірі, Індостанї, Тібетї, в Голандії, Шкотії, Ірландії, в Конштантінополї, Єрусалимі, на Святій Геленї, а так само на кораблях у Середземнім мори і в містї Ню-Йорк, вшыткым віросповіданям. Він свідчіть, же проповідав меджі Жыдами, Турками, магометанами, парсами, індусами, Халдеями, єзидами, Сірійцями, сабеями, пашам, шейхам, шахам, кралям Урґенча і Бухары, кралёвнї Ґреції і так далї».9

GSAM 101.4В Єменї, краю, де жыють потомкы Ховава, Мойсейового тестя, Джозеф Вольф видїв книгу, о котрій говорить так: «Арабы того місця мають книгу, звану „Сіра“, котра говорить о „Другім пришестю Хріста і Його царёваню в славі!“»10

GSAM 102.1В Єменї провів шість днїв з Рехавітами, о котрых говорить: «Не пють вина, не садять винниць, не сїють насїня, жыють в наметах і памятають слова Йонадава, сына Рехавового. З нима были дїти Ізраїля з племени Данового, котры жыють близко Теріма в Гадрамаутї і разом з дїтьми Рехавовыми ожидають скорый приход Месії на небесных хмарах».

GSAM 102.2З повідженого видиме, же за тых четырнадцять років сам Вольф звістовав веце як у двадцятьох розных народах, же Хрістів приход є при дверях. За тот самый час ся наука шыроко обговорёвала в Нїмецьку, особливо на юзї меджі моравскыма братями.

GSAM 102Звістка в Нїмецьку і Росії

GSAM 102.3Анґліцькый писатель Морант Брок нам ознамлює, же «у Вюртемберґу была хрістіаньска осада з кількосот людьми, котры ожидовали скоре пришестя Хріста». В другых частях Нїмецька тоту науку проповідав Генґстенберґ, о котрім ся тогды говорило, же є найздібнїшым богословом у Нїмецьку.

GSAM 102.4В «Оглядї і віснику» з 13. децембра 1892 пастор Л. Р. Конраді з Нїмецька говорить:—

GSAM 102.5«Бенґель у Нїмецьку запалив у многых сердцях любов до зъявлїня нашого Господа, што привело тысячы людей до такого штудованя пророчого слова, якого перед тым не было.... Світло засяяло в Нїмецьку, і там ся шырили виданя, котры указовали, як ся мають приложыти 2300 днїв. Настало реліґійне пробуджіня, особливо у Вюртемберґу, а кедь пришло переслїдованя, соткы родин одышли до южной Росії і там шырили тоту науку меджі своїма земляками, котры ся там переселили перед многыма роками. Кедь пасторы замкнули свої церкви, вірны, з дуже малыма вынятками, проводили свої „штунды“, або „годину“ зібрань, в приватных домах, і соткы людей ся навернули. Уже тогды ся меджі нима обговорёвала Субота, але кедь нихто не зробив першый крок, тота справа затихла. Єден російскый земледїлець ся навернув на „штундах“ і потім зачав таку саму роботу меджі Росіянами. То напослїдок привело до великого „штундистського“ руху нашых днїв, котрого вплив ся розсягать аж до найдалшого кута Сібірі і Закавказя».

GSAM 103.1В «Оглядї і віснику» з 31. юла 1891 є высловлїня пастора Конраді о братови Шехе з Австралії, котрый у часї, о котрім говорить, быв жытелём Слезії і часть часу працовав для домашнёї місії отця Ґоснера, знаного нїмецького євангелісты і богослова. Од брата Шехе подає таке свідоцтво о Келберовій книзї:—

GSAM 103.2«По роцї 1836, або кедь минув час подля Бенґелёвого обрахованя, ся у швайдніцькых окружных новинках зъявило оголошіня од тамтешнёго книгаря пана Зоммерфелдта о книзї Л. Генрі Келбера, котра говорила о великых і радостных подїях, што мали настати в роках 1843 і 1844. Точный назов книгы собі не памятаю. Придобыли сьме тоту книгу і чітали єї з кількома заінтересованыма особами за замкнутыма дверями в роцї 1839-40. Книга указовала з Даниїла, Зъявлїня і 24. главы Матея, же конець є близко, і мала так само таблицю обраховань, котра указовала, як ся дійшло до повідженой даты».

GSAM 103Звістка у Великобританії

GSAM 103.3В анґліцькім виданю під назвов «Тысячолїтя» ся говорить, же «сїмсто служителїв Анґліканьской церкви возглашало крик о поворотї Выкупителя». Меджі тыма, котры од 1840 до 1844 року проповідали в Анґлії науку о пришестю, были декотры з найздібнїшых служителїв того часу. З них спомянеме мена Бікерстета, Біркса, Брукса, Брока, Габершона, Пліна, Фрімантла, Натана Лорда, Макніла, Вінтерса, Каммінґса, Дж. А. Маккола, доктора богословія, доктора Нісбета, велебного А. Далласа, маґістра вольных наук [у своїй книзї «Глядьте на Єрусалим», на сторонцї 114, він прилагать притчу з 24. главы Матея на тот род], Берджеса, Роутона, Ґаннера, Баркера, Бонгема, Ділтрі і іншых.

GSAM 104Звістка в Голандії

GSAM 104.1Науку о другім пришестю проповідав в Голандії Генцепетер, о котрім ся говорило, же тогды быв найздібнїшым служителём в тій країнї. Быв охранцём Кралёвского музея в Гааґу, куды го призначів краль. В листї, написанім редакторови «Північного крику» в юнї 1844, говорить о собі, же його увагу на тот предмет перше звернув дуже сильный сон. Він дослїджовав Святе Письмо о тім предметї і в роцї 1830 выдав брошуру, в котрій выложыв тоту науку. В роцї 1841 выдав далшу брошуру о кінцї світа. В тім самім листї говорить, же першу вість о Вільямови Міллерови і іншых, котры верейно проповідали науку о близкім приходї Хріста, дістав у роцї 1842 при розговорі з чоловіком, котрый пришов до Голандії з Америкы.

GSAM 104Звістка в Татарії

GSAM 104.2Уже в роцї 1821 ся в Татарії вірило і учіло о Господнїм приходї. Около того часу быв до той країны посланый ірландьскый місіонарь, і єден татарьскый священик ся го спытав: «Коли прийде Хрістос другый раз?» Одповів, же о тім зовсїм нич не знать. Священик ся дуже зачудовав такій одповідї од місіонаря, котрый пришов учіти їх біблійскы наукы, і повів, же, як він думать, «каждый, хто має Біблію, міг бы то знати». Священик потім выложыв свої погляды і повів, же подля його думкы Хрістос прийде около року Господнёго 1844. Тот факт ся находить в «Ірландьскім часописї» з року 1821.

GSAM 104Звістка в Америцї, Індії і на контінентї

GSAM 104.3В «Трактатах о пришестю», том 2, сторонка 135, з року 1844, Морант Брок з Анґлії говорить:—

GSAM 105.1«Ожидованя близкого повороту Выкупителя ся хранить і голос пересторогы ся возносить не лем у Великобританії, але так само в Америцї, Індії і на європскім контінентї. В Америцї около тристо служителїв слова так проповідують „тоту євангелію царства“, а в нашій країнї около сїмсто служителїв Анґліканьской церкви возглашають тот самый крик».

GSAM 105До каждого морьского порту на землї

GSAM 105.2Е. Р. Пінні із Сенека-Фолс, Ню-Йорк, одданый баптістськый служитель, котрый посвятив свій жывот проповіданю наукы о пришестю, у своїм «Выяснїню 24. главы Матея», на сторонках 8, 9, повів:—

GSAM 105.3«Уже в роцї 1842 были виданя о другім пришестю посланы до каждой місійной станіції в Європі, Азії, Африцї і Америцї, по обидвох боках Скалистых гір.... Капітаны нашых кораблїв і моряци нам говорять, же не заходять до жадного порту, де бы не видїли, же їх тоте проповіданя уж передыйшло, і часто ся їх на нё питають».

GSAM 105Три тысячы проповідателїв звістки

GSAM 105.4Пастор Ґ. В. Мітчел із Зейнсвіла в Огайо, далшый служитель, котрый сам проповідав тоту науку, при розговорі з автором у Нюарку в Огайо 8. авґуста 1894 повів, же пресвітер Вільям Міллер му при розговорі в Макконелсвілі в Огайо в септембрі 1844 повів, же має «мена і адресы трёх тысяч служителїв у розных частях земного світа, котры проповідали: „Бійте ся Бога і воздайте Йому славу, бо пришла година Його суду,“ причім більша часть з них была в Сїверній Америцї і Великобританії».

GSAM 105.5Вільям Міллер, говорячи о шырокім розшырїню того «крику», повів:—

GSAM 105.6«Єден або два в каждой части земного світа звістовали тоту вість, і вшыткы ся згоджують у часї,— Вольф з Азії; Ірвінґ, перед тым з Анґлії; Мейсон із Шкотії; Дейвіс із Южной Кароліни; і чімало людей в тім краю возглашають або возглашали тот крик».11

GSAM 106Гатчінсонів «Голос Ілії» шыроко розосланый

GSAM 106.1Пресвітер Р. Гатчінсон быв у роцї 1837 посланый з Анґлії до Канады як весліяньскый місіонарь. Напослїдок ся оселив у Монреалї. Мав дуже шыроке коло знамых у чужых краях. В роках 1843 і 1844 выдавав новинкы під назвов «Голос Ілії», в котрых розберав науку о пришестю. Кедьже мав легкый приступ до кораблїв, котры одплывали до чужых країв, і мав право посылати великы пакункы своїх новинок без поштовых оплат, посылав їх у великій кількости до вшыткых частей землї. О своїй роботї повів, же їх даром посылав до Новой Шкотії, Ню-Брансвіку, Нюфаундленду, Анґлії, Ірландії, Шкотії, Уелсу, Франції, Нїмецька, Конштантінополя, Рима і вшыткых частей брітаньского кралёвства і його колоній.

GSAM 106На Сандвічовых островах

GSAM 106.2В «Північнім крику» з 12. октобра 1843 быв лист од панї О. С. Бернем з Калоа на острові Кауї, на Сандвічовых островах. Она із своїм мужом там учітелёвали. Приняли науку о пришестю і проповідали єї там, і на островах ся з нима збирала до богослужіня ґрупа вірных.

GSAM 106Звістка порівнана із звістков Іоанна Хрестителя

GSAM 106.3Так видиме, же наука о пришестю ся проповідала в такім розмаху, котрый цїлком достачовав на сповнїня передповіджінь Святого Письма о нїй.

GSAM 106.4Звістку, котра мала возвіщати перше пришестя Хріста, пророк Ісаія высловив тыма словами: «Голос волаючого в пустинї: Приготовте путь Господню, выровнайте в пустыннім краю дорогу нашому Богови. Кажда долина буде выдвигнута, і кажда гора і пагорок будуть понижены; криве буде выровнане і нерівне стане рівнинов; і зъявить ся слава Господня, і вшытко тїло разом єї узрить, бо уста Господнї то повіли.»12 Тоте пророцтво ся сповнило в працї «Іоанна Хрестителя, котрый проповідав в Юдейскій пустинї і говорив: Покайте ся, бо наблизило ся Царство Небесне.»13

GSAM 107.1Тот чоловік сам за шість місяцїв працї лем в єднім краю, в Юдеї, сповнив тото дивовижне передповіджіня. Тото пророцтво обмежовало Іоаннову роботу часом і місцём, але не є так з тыма пророцтвами, котры ся односять до возвіщаня другого пришестя, бо робота мала быти з «велкым криком» і сягати по цїлім світї.

GSAM 107.2Так у світлї поданых фактів видиме, як точно ся сповнило пророцтво о звістцї пришестя. Пришов Божый час, жебы ся учіло притчу о фіґовім дереві, жебы было дане перше оголошіня звістки першого ангела, і Він поволав своїх вісників возглашати крик вшыткым народам, племенам і языкам.

Notes

  1. Матей 24:32-35. ↩
  2. Римлянам 10:14, 15. ↩
  3. Матей 24:29, 30. ↩
  4. Матей 24:29. ↩
  5. Марко 13:24. ↩
  6. «Історія Реформації», книга 8, глава 1, одставцї 2, 3. ↩
  7. Там само, книга 12, глава 3, одставець 10. ↩
  8. Там само, книга 18, глава 2, одставець 12. ↩
  9. Голос церкви, с. 343. ↩
  10. Вольфова місія до Бухары. ↩
  11. Лекції Вільяма Міллера, с. 238, 1843. ↩
  12. Ісаія 40:3-5. ↩
  13. Матей 3:1, 2. ↩

Note

Back